Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Інтеграція України на захід і взаємовідносини з Росією (конспективно-концептуальний аналіз подій 1992-2005 рр.)

Інтеграція України на захід і взаємовідносини з Росією (конспективно-концептуальний аналіз подій 1992-2005 рр.)

Назва:
Інтеграція України на захід і взаємовідносини з Росією (конспективно-концептуальний аналіз подій 1992-2005 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,43 KB
Завантажень:
496
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Інтеграція України на захід і взаємовідносини з Росією (конспективно-концептуальний аналіз подій 1992-2005 рр.)


Мало не з першого дня існування, Україна, як де-юре незалежна республіка, практично завжди вважалася на Заході частиною Росії. Тому, і про налагоджені стосунки Європи з Україною мало хто впевнено скаже в будь-який історичний час. Особливо за радянської влади через жорстку диктатуру всі зовнішні зв'язки здійснювалися лише через Москву. Але в УРСР існувала добре налагоджена інституція, зокрема, Міністерство закордонних справ УРСР (1944 р.), що своєю роботою зробило значний внесок в тому числі і в створення ООН. Втім, не дивлячись на це, самостійні зовнішні стосунки УРСР з іншими країнами обмежувалися насамперед культурною співпрацею. Навіть в час, коли в Європі відбувалися інтеграційні процеси, що почалися в 1950-х роках згідно плану Р. Шумана й Ш. Моне, економічний та політичний вихід України на Захід був вкрай обмежений.
Однак Україна давала про себе знати навіть під владою СРСР. В 1970 р. Перший секретар ЦК Компартії України П.Шелест написав книгу «Україна Наша Радянська», після якої у Західній Європі настав шок. За матеріалами роботи виходило, що УРСР найсильніша в економічному плані країна в Європі, яка по деяким сферам промисловості (ракетно-космічна (НПО „Південне" у Дніпропетровську), транспортне авіабудування (ОКБ О.К.Антонова у Києві та авіаційні заводи в Києві й Харкові) холодильна промисловість (НПО «Холодмаш» в Одесі) та інш.) лишила далеко позаду все те, що мали країни Західної Європи. Так Україна, де-факто стала самостійним суб'єктом взаємовідносин, як в контексті з СРСР (будівництво трубопроводу Уренгой-Памари-Ужгород), так і поза контексту з СРСР (контакти французької фірми «Турбомека» з Запорозьким двигунобудівним НПО ім. Івченко та київським ОКБ ім. Антонова). Цікаво, що активність Заходу проявилася лише в часи Перебудови, хоча прагнення до цього ми можемо прослідкувати і раніше.
24 серпня 1991 р., була проголошена незалежність України, що було підтверджено 1 грудня 1991 р на референдумі, який 2 грудня Парламентська Асамблея Ради Європи назвала дуже демократичним і запропонувала співпрацю Україні [1]. 
Звідси бачимо, що Західна Європа, зокрема, Європейський Союз, з самого початку був зацікавлений в співпраці з незалежною Україною. Вона мала бути здебільшого економічною, щоб допомогти Європі протистояти США. Керівники ЄС вважали, що Україна сприятиме їм у свого роду „економічній та політичній холодній війні" з Вашингтоном, але навіть ця допомога, по всіх розрахункам, Європі обходилась би дуже дорого. Все це призводило до того, що в виграші при співпраці з ЄС залишалася б виключно Україна в будь яких ситуаціях. Її в ЄС не бажали приймати, але запропонували широку співпрацю, щоб Україна не потрапила в НАТО і не підпала під вплив США [2].
Крім того не останню роль зіграв ядерний статус незалежної України. Вона не очікувально для себе стала третьою ядерною державою в світі, а основна маса тепер вже її ядерної зброї була направлена саме на Західну Європу. Проте уряд України погодився на її ліквідацію за американською програмою Нана - Лугара (1992 р.). Так ініціатива потрапила в руки США, керівництво яких діяло згідно концепції „Великої шахівниці" З. Бжезинського. М.С. Покась з цього приводу писав, що Захід в період з 1991 по1996 рр. сприймав Україну як собі рівну на всіх рівнях: економічному, політичному... Але з вивезенням останньої ядерної боєголовки (1996 р.) Захід зменшив свою активність по відношенню до України [3].
Денукліїзація України - це перемога США і програш ЄС. Але ЄС продовжувало співпрацювати саме з Україною. По економічному та науково-технічному потенціалу вона була вище за інші радянські республіки, окрім Росії. Лідери ЄС, саме з Україною намагалися подолати науково-технічні та економічні вади свого фактично конфедеративного об'єднання, що б не відставати не тільки від США а й від Росії. В Києві, плани й дії європейських політиків зустрічали повне розуміння.  Тому, 14 червня 1994 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Інтеграція України на захід і взаємовідносини з Росією (конспективно-концептуальний аналіз подій 1992-2005 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок