Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Розвиток ідей парламентаризму

Розвиток ідей парламентаризму

Назва:
Розвиток ідей парламентаризму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,51 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
на тему:
“Розвиток ідей парламентаризму”


Парламент - це виборний колегіальний орган, який має переважні права у сфері законотворчості.
Саме слово “парламент” походить від французького “parler” – говорити і означає “вибірний, представницький орган”. Традиції парламентаризму сягають у глибоку давнину. Ще за родоплемінного ладу з’явилося таке поняття як вибори. Тоді на племінному віче за згодою старійшин обирали вождя. Значного розвитку парламентаризм отримав у Давній Греції. B Афінській державі всі посадові особи обирались строком на один рік без права переобрання. Кожен, хто хотів бути обраним вільно виставляв свою кандидатуру. Виборними органами були Рада 500 та геліея. Вищі посадові особи обирались відкритим голосуванням на народних зборах. Стратеги вважались рівними між собою, але фактичне керівництво доручалось одному з них – за вибором народних зборів. Голосування проводилось шляхом підняття рук і було відкритим.
Вибори ради старійшин у Спарті здійснювались на народних зборах. Старійшини займали свої пости на все життя. Виступати на зборах чи пропонувати кандидатів для обрання могли лише посадові особи. Членом ради можна було стати після досягнення 60-річного віку. Голосування проводилось наступним чином: громадяни розходились в різні сторони і на око визначалась більшість. Вибори посадових осіб проводились криком: за кого голосніше кричали, той і вважався обраним.
В Дравьому Римі вищим органом влади був сенат. Сенаторів призначали уповноважені особи, обрані на народних зборах – цензори. Сенатори призначались довічно. Збори курій вибирали “царя”, якому доручали військове управління, верховні функції жреця та деякі судові функції. На народних зборах голосували по центуріям (сотням). Кожна центурія мала один голос. Всі громадяни були поділені на п’ять розрядів. Вділявся розряд патриціїв (80 центурцій) і вершників (18 центурій), які разом мали 98 центурій або 98 голосів із 193. Рішення приймались більшістю. Голосування було відкритим.
У період середньовіччя стали зароджуватися станово-представницькі органи: в Англії – парламент, у Франції – генеральні штати, в Іспанії – кортеси, в Німеччині – ландтаги. У роботі таких органів брали участь представники трьох класів: дворянство, духовенство та мешканці великих міст.
У Франції графи, герцоги та вищі служителі церкви отримували іменні запорошення короля. Решта частина дворянства була представлена виборними депутатами. Представники міст в одних випадках обирались, а в інших – призначались королівськими чиновниками.
В Англії найбільш знатні запрошувались поіменно, а рицарі та міщани – обирались.
В Німеччині в рейхстаги запрошувались представники міст. Кожен з трьох класів засідав і голосував окремо від інших.
Поява в Англії і Франції представницьких органів влади знаменувала собою початок обмеження влади монархів, які правили до цього безконтрольно. Це стало початком становлення демократичних держав. В Англії була прийнята “Велика хартія вольностей” і створений парламент, у Франції – сформовані Генеральні штати. Пройде ще багато століть боротьби народів за свої права перш ніж ці держави стануть по-справжньому демократичними. Говорити про те, що Англія і Франція стали демократичними після появи представницьких органів не можна, оскільки переважна більшість населення цих країн так і не відчула значних змін, не брала участі у виборах, рівень життя був низький, а населення було соціально незахищеним і безправним у всіх відношеннях.
Якщо говорити про слов’янські землі, то тут одним з найстаріших протопарламентів було народне віче як форма участі народу у вирішенні державних справ. Це були збори усіх вільних жителів. Літописи згадують про подібні збори у всіх давньоруських князівствах. Предметом обговорення на віче могла стати будь-яка проблема державного життя, частіш за все вирішувались питання про вибори або вигнання князя, про воєнні походи та мирні договори. У більшості слов’янських земель вічеві збори зникають після татаро-монгольскої навали.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Розвиток ідей парламентаризму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок