Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Предмет, завдання, функції економічної історії, її зв”язок з іншими історико-економічними дисциплінами

Предмет, завдання, функції економічної історії, її зв”язок з іншими історико-економічними дисциплінами

Назва:
Предмет, завдання, функції економічної історії, її зв”язок з іншими історико-економічними дисциплінами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,28 KB
Завантажень:
171
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
1. Предмет економічної історії, її періодизація.

2. Функції, методологія курсу.

3. Мета та завдання дисципліни. Основні джерела її вивчення.

4. Зв”язок з іншими історико-економічними дисциплінами.

1. Економічна історія – самостійна історико-економічна дисципліна, яка досліджує господарську діяльність народу, різні типи господарства, форми прояву цієї діяльності на кожному конкретному історичному етапі, аналізує динаміку продуктивних сил і виробничих відносин людей, розвиток конкретних галузей економіки, економічну політику держав, класів стосовно великих історичних періодів та епох, з часів зародження людства до сьогоднішнього дня. Об”єктом дослідження є господарство України в контексті світового господарства: Англії, Голландії, Франції, Німеччині, США, Японії.

Хронологічні рамки дисципліни. Початковими хронологічними рамками економічної історії (історії народного господарства, історії економіки), що виникла як наука в рамках політичної економії є історико-економічні описання в знаменитій книзі А.Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776 р.). В першій половині ХІХ ст. в Західній Європі з”являється ціла низка праць, спеціально присвячених історії господарства. Кінцевими хронологічними рамками економічної історії є сьогоднішній день.

З часу виникнення економічної історії існує її періодизація. Різні дослідники по-різному підходили до періодизації. Російський соціолог Л.І.Мечніков поклав в основу періодизації географічний фактор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький економіст Б.Гільдебрандт застосував для цього історію грошей, американський економіст Є.Хентінгтон – клімат, англієць А.Тойнбі – культуру і релігію; інші дослідники господарства брали за основу торгівлю, обмін, кредит. В 60-х роках ХХ ст. популярними стали теорії індустріального суспільства французького соціолога Р.Арона і американського економіста У.Ростоу.

По-своєму до періодизації підійшли українські вчені Б.Д.Лановик, З.М.Матисякевич, Р.М.Матейко, виділивши її наступні періоди:

1. Господарство первісної доби і перших цивілізацій (з часу зародження людства до ІУ ст. н.е.).

2. Господарство середньовіччя (У-ХУ ст.).

3. Господарство періоду розкладу феодалізму і становлення індустріального суспільства (ХУІ – ХУІІІ ст.)

4. Господарство індустріального періоду (30-і роки ХІХ – 50-і роки ХХ ст.).

5. Сучасне господарство (50-і роки ХХ ст. до сьогоднішнього дня).

ІІ. Економічній історії властиві наступні функції:

1. Прагматична (пропаганда наукового досвіду і уроків господарського розвитку).

2. Оціночна (аналіз основних етапів господарського розвитку повинен супроводжуватись моральною оцінкою мети, шляхів, засобів і результатів економічного розвитку).

3. Культурна (історико-економічній науці властива функція соціальної пам”яті, яка дозволяє зберегти спадковість в господарській практиці. Акумуляція в соціальній пам”яті знань про форми і методи господарювання робить їх відомими, знайомить з варіантними і альтернативними моделями господарського розвитку в різних способах виробництва).

4. Фундаментальна (наукове обґрунтування форм господарювання, критика тих способів, які виявились неефективними).

5. Світоглядна (ознайомлення з формами, методами господарювання в різних країнах світу з метою вибору найефективніших і найрезультативніших з них).

6. Ідеологічна (використання в практиці господарської діяльності програм, пропонованих різними політичними силами суспільства).

Як і будь-якій іншій науці, економічній історії властиво при дослідженні використовувати методи, які б сприяли більш повному засвоєнню курсу:

- діалектико-матеріалістичний (всі економічні процеси і явища розглядаються в розвитку);

- єдність логічного і історичного в економічному аналізі, процесі прийняття господарських рішень;

- конкретного аналізу історичного (кожне явище повинно розглядатись лише історично, лише в зв”язку з іншими, лише в зв”язку з конкретним досвідом історії);

- наукового підходу до оцінки економічних процесів, явищ, подій, форм господарювання;

- вміння виділити загальне і конкретно-історичне в економічному дослідженні;

- вміння об”єктивно оцінити позитивний досвід господарювання інших країн;

- математично-статистичний метод;

- вміння вичленити об”єкт дослідження (в нашому випадку – господарство);

- відновлення спадковості в різних типах господарювання;

- метод наукової абстракції.

ІІІ. Актуальність вивчення економічної історії пояснюється необхідністю усвідомлення закономірностей економічного розвитку українських земель в умовах незалежності України, яка стала суб”єктом світової цивілізації. А зробити це без історичного екскурсу в минуле неможливо, тому що в господарському досвіді наших предків є чимало позитивного, що можна і треба використати в сучасному господарюванні.

Завдання курсу полягає в:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Предмет, завдання, функції економічної історії, її зв”язок з іншими історико-економічними дисциплінами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок