Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму Зародження української економічної думки.

Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму Зародження української економічної думки.

Назва:
Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму Зародження української економічної думки.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,27 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму
Зародження української економічної думки.
Першим філософом кінця VI — початку V ст. до н. е. на території скіфської держави (основними жителями якої були скіфи-орачі — нащадки трипільських племен) був Анахарсій. Розмірковуючи про торгівлю між країнами, він застосовував поняття "справедлива ціна". У зверненні до окремих правителів закликав берегти людей, якими вони правлять, засуджував купців за прагнення до наживи, позитивною вважав наявність у скіфів суспільної власності на землю, виступав проти гноблення, обстоював свободу.
Київський князь Володимир Мономах (1053—1125) засуджував нечесно нажите багатство, обмежив лихварський відсоток (до 20 %) та ін. У численних статтях "Руської Правди" (першому писаному зводі законів), куди належали "Правда Ярослава", "Правда Ярославичів" і "Статут Володимира Мономаха", зафіксовано різні за величиною штрафи за посягання на приватну власність, за вбивство людини і заподіяння їй тілесних ушкоджень, дано приблизну економічну оцінку простої робочої сили (холопа); встановлено різну плату за надання в позику грошей у разі своєчасного і несвоєчасного повернення боргу, за надання робочої сили холопа одним господарем іншому.
На початку XII ст. монах Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець (XI — початок XII ст.) у "Повісті минулих літ" хоча і захищає феодальну власність і закликає васалів віддано служити за отриману від боярів землю, водночас ратує за стриманість бояр і князів у накопиченні багатств, закликає їх бути взірцем працьовитості для простого народу; справедливо вважає, що багатство створюється народом.
На початку XV ст. Станіслав Оріховський-Роксолан (1513—1567) наголошував на похідному, підпорядкованому значенні приватновласницьких інтересів порівняно із загальним, суспільним інтересом (суспільними справами), вважав, що основою управління суспільством має бути справедливість, допомога бідним, а не гроші; виступав за встановлення оптимальних податків на всі категорії громадян (за яких сплата частини прибутку не перешкоджала б розумному нагромадженню нерухомого майна). Гроші як загальний еквівалент називав "жилами всіх добре ведених справ", осуджував примноження приватного добра за рахунок громадського і високо оцінював турботу багатих про своїх підлеглих.
Проти встановлення надмірних повинностей для забезпечення власного паразитичного споживання виступав Іван Гізель (1600—1683), а незаконні методи збагачення завдяки встановленню високих несправедливих цін, спекуляції тощо називав злочинними, закликав берегти державне добро, боротися з лихварями.
Ректор Киево-Могилянської академії Феофан Прокопович (1681—1736) відстоював ідеї меркантилізму, зокрема політику активного торгового балансу шляхом розвитку різних сфер і галузей господарства, а розвинуту економіку називав запорукою загального добробуту і злагоди у суспільстві. Прагнучи розкрити рушійні сили діяльності людей, стверджував, що такими силами є передусім потреби (кожна людина працює задля чогось, а бажане спонукає ЇЇ до дії), що втілюються в меті (всі діють із певною метою), що відрізняє людину від тварини; вважав, що місце людини у суспільстві визначають не привілеї, а чесна праця; засуджував аморальні методи збагачення, розкрадання громадських прибутків. Наголошував, що економ повинен бути працьовитим, бадьорим, вірним, що потрібне добре господарювання та економія. Водночас він обстоював божественне походження необмеженої царської влади, поділ суспільства на різні стани.
Оригінальними є висновки Семена Десницького (1740—1789), зроблені на початку 80-х XVIII ст. про те, що приватна власність призводить до поступового заперечення людинолюбства, що закони не повинні відбивати бажання до праці, про потребу забезпечення вигод для селян з боку поміщиків і визначення для них певного виду власності (отже, йдеться про елементи економічного примусу до праці), про доцільність різних видів податків залежно від рівня багатства (зменшення їх для бідних верств населення), уникнення монополій та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму Зародження української економічної думки.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок