Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму. Економічна думка України в період становлення і розвитку капіталізму

Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму. Економічна думка України в період становлення і розвитку капіталізму

Назва:
Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму. Економічна думка України в період становлення і розвитку капіталізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,63 KB
Завантажень:
157
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму.
Економічна думка України в період становлення і розвитку капіталізму
Першим почав вивчати сутність капіталізму Михайло Драгоманов (1841—1895) — видатний політичний мислитель та публіцист, який викривав антинародну суть самодержавства у Російській імперії і закликав до боротьби з ним та до об'єднання слов'янських народів на засадах демократизму. Обґрунтував українську національну ідею. М. Драгоманов відзначав антинародну спрямованість відміни кріпацтва, оскільки вона призвела до ще більшого обезземелення селян і сприяла збагаченню панівного класу. Заперечуючи ідею народників про неможливість розвитку капіталізму в Росії, М. Драгоманов відзначав наявність прогресивних (прискорює технічний прогрес і розвиток продуктивних сил загалом) і негативних ознак (посилення експлуатації робітників, виникнення криз, зростання безробіття та ін.) цього ладу і пропонував низку заходів для поліпшення становища робітничого класу — боротьбу за кращі умови праці і підвищення заробітної плати, розвиток освіти та ін. Радикальні зміни може забезпечити, на його думку, лише ліквідація приватної власності і побудова соціалізму, за якого засоби виробництва і результати праці належатимуть робітничим і сільським громадам. Першим кроком на цьому шляху М. Драгоманов вважав завоювання політичних свобод, але заперечував теорію класової боротьби К. Маркса, хоча і допускав можливість революційних виступів.
Сергій Подолинський (1850—1891) — видатний український економіст, який основну причину негативних тенденцій розвитку капіталізму вбачав у приватній власності і виступав за знищення капіталістичного ладу. Будучи прихильником економічного вчення К. Маркса, він довів, що розвиток капіталізму в Україні і Росії проходить ті самі стадії (просту капіталістичну кооперацію або ремесло, мануфактуру і велике машинне виробництво), як і в інших розвинутих країнах. У такому ж контексті він аналізує основну суперечність капіталізму (однією з сторін якої називає марнування продуктивних сил), суперечність між працею і капіталом. С. Подолинський розглядав соціалізм як устрій, що у сфері сільського господарства існуватиме на основі громадського землеволодіння, а в промисловості — робітничих артілей. Становлення соціалізму можливе лише через селянську революцію.
Намагаючись популяризувати марксистське економічне вчення, зокрема теорію додаткової вартості, С. Подолинський намагався узгодити її з панівними на той час фізичними теоріями. Оскільки енергія всесвіту є сталою величиною, але, на його думку, розподіляється нерівномірно у різних частинах світу внаслідок впливу людської праці (зокрема, її здатності нагромаджувати та збільшувати сонячну енергію на земній поверхні), таку працю слід використовувати для таких змін у розподілі енергії, які б дали змогу найповніше використати частину сил природи для задоволення людських потреб. У спробі С. Подолинського знайти природничо-науковий доказ на користь правильності соціалізму було змішано фізичне з економічним, тому всі економічні наслідки були помилковими.
Відомий український економіст І. Вернадський (1821—1884) стверджував, що до аналізу потреб слід залучати все суспільство та окрему людину (колективні потреби в той час були нерозвинуті). Він здійснив комплексний аналіз національних і регіональних потреб. Політичну економію Вернадський розглядав здебільшого як теорію праці. Праця, на його думку, творить гідність, втілену в певній речі, що задовольняє відповідну потребу. Послугою називав задоволення потреби іншої особи або сприяння цьому, а відношення між двома обмінюваними послугами — цінністю, і тому помилково зводив предмет політичної економії до вивчення цінності речей, яка нібито відображає відношення покупців до речей у сфері обміну. Дотримувався науково не вивіреної думки, що будь-яка праця є продуктивною.
Збігаються з реаліями сьогодення ідеї І. Вернадського про працю як єдине джерело вартості. Фактором виробництва він називав також і капітал, розрізняючи водночас не речовий (духовний) капітал.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Українська економічна думка найдавніших часів та епохи феодалізму. Економічна думка України в період становлення і розвитку капіталізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок