Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> реферат на тему: Економіка України в період між першою та другою Світовими війнами

Економіка України в період між першою та другою Світовими війнами / сторінка 3

Назва:
Економіка України в період між першою та другою Світовими війнами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,91 KB
Завантажень:
109
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
В 1927 р. в Україні обробляли землі більше, ніж у 1913 р. на 10%, а виробництво зерна вже в 1925 р. досягло довоєнного рівня. Сформувалася єдина система кооперації: споживчої, сільськогосподарської, кредитної, виробничої.

Підсумки НЕПУ:

відновлено зруйноване за роки війни господарство;

зросло промислове та с/г виробництво;

пожвавилась торгівля і товарооблік;

була знята соціальна напруга.

Разом з тим, зовнішня торгівля стала виключно держаною монополією, всі великі підприємства залишились у державній власності.

В 1927-1928 рр. мала місце чергова хлібозаготівельна криза і в 1929 році Йосип Сталін заборонив НЕП і запровадив командно-адміністративні методи управління народним господарством.

В 20-х роках була проведена партійна дискусія про те, якими шляхами йти, щоб досягти рівня світового економічного розвитку, в якій перемогла лінія Сталіна, його соратників - прихильників авторитарних форм управління. Була обрана стратегія прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого були п'ятирічки.

Основними джерелами індустріалізації були:

націоналізація промисловості;

збiльшення прямих i непрямих податкiв;

використання трудового ентузiазму трудiвникiв i примусової працi полiтв'язнiв;

колективiзацiя сiльського господарства;

конфiскацiя церковного та монастирського майна;

прибутки вiд зовнішньої торгiвлi;

колонiальний визиск поневолених народiв.

Вже перший п'ятирічний план, який передбачав: - реконструкцiю та будiвництво в Українi промислових пiдприємств був несприятливим для неї. В країнi прискореними темпами розвивалися лише тi галузi, що забезпечували паливом та металом промисловість Росiї. Наступнi п'ятирiчки не внесли суттєвих змiн. На вiдмiну вiд розвинених країн свiту, iндустрiалiзацiя здiйснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки споживання промислової продукцiї населенням обмежувалося. Курс на iндустрiалiзацiю був слабо пiдготовлений. Бракувало коштiв, обладнання, квалiфiкованих кадрiв. Але завдяки ентузiазму простих людей з'явилися 35 промислових гiгантiв вартiстю 100 млн.крб. з них 12 - на Українi: Запорiжсталь, Криворiжсталь, Азовсталь, Днiпроалюмiнiйбуд, Краматорський машинобудiвний завод, ХТЗ.

Реконструйованi Луганський паровозобудiвний, 4 металургiйнi -Макiївський, Днiпродзержинський, Днiпропетровський, Комунарський, Штерiвська ДРЕС, Зуївська ДРЕС, потужнiстю вiдповiдно 157, 150 тисяч КВТ.

Пiдсумки iндустрiалiзацiї.

Питома вага важкої промисловостi в промисловому виробництвi збiльшилася з 68,7% в 1928 роцi до 92,5% у 1938 роцi, а по чисельностi робiтникiв з 43,2% до 83%. Україна зайняла II мiсце в Європi пiсля Нiмеччини по виплавцi чавуну, четверте мiсце в свiтi по видобутку вугiлля. По виробництву машин йшла попереду Францiї, Iталiї наздоганяла Англiю.

В 1927 роцi ХV з'їздом бiльшовицької партiї було взято курс на колективiзацiю сiльського господарства. В груднi 1929 року було запропоновано провести "суцiльну колективiзацiю" i встановленi ii термiни: в Центрально-Чорноземних областях i районах Степової України вона повинна була завершитись до осенi 1931 р. на Лiвобережнiй Українi - до весни 1932 року, а в iнших районах до 1933 року. Але українськi партiйнi вождi зменшили термiни колективiзацiї на 1-1,5 року.

Селяни не бажали вiддавати свою власнiсть у колгоспи i вiдповiдали антиколгоспними виступами, якi жорстоко придушувалися.

У 1928-1932 роках на Українi було винищено майже половину поголiв'я худоби. В ходi колективiзацiї сталінізм розпочав наступ на заможних селян (куркулiв). На 1.06.1930 року було розкуркулена 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8% їхньої загальної кiлькостi. Було конфiсковано i передано в колгоспи худоби, реманенту, будiвель на суму 90 - 95 млн. крб. Всього за роки колективiзацiї було з України експропрiйовано майже 200 тис. селянських господарств, що становило 1,5 млн. осiб, 800 тисяч заслали на Пiвнiч i в Сибiр, де українцi масово помирали або жили в нелюдських умовах. На їхнiх кiстках виникли Кузбас, Караганда, Печора, Колима.

1932-1933 рр. - голодомор, причиною якого була спроба заставити непокiрнi села i селян пiти в колгоспи. Iснували i об'єктивні причини голоду - посуха 1932 - 1933 рр., а також реорганiзацiя с/г виробництва, що призвело до зменшення продукцiї. Члени Мiжнародної комiсiї i розслiдування голоду в Українi, яка працювала в 1988-1990рр. визнали, що харчiв в Українi вистачало, врожай зерна 1932 р. перевищував врожай 1931 року, але держава систематично конфiсковувала бiльшу їх частину. В 1932 роцi Сталiн пiдняв план заготiвлi зерна на 44%. За вказiвкою Молотова, коли хлiба не було, забирали сухарi, картоплю, сало, солiння, тобто всi запаси їжi :

селянам заборонялося продавати хлiб;

їм не дозволялося найматися самостiйно на роботу на промисловi пiдприємства;

шляхи, якi вели до мiста були блокованi.

Загалом же, за пiдрахунками дослiдникiв вiд голоду 1932-1933 рокiв на Українi загинуло майже 10 млн. чоловiк.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Економіка України в період між першою та другою Світовими війнами

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок