Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки

Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки

Назва:
Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,46 KB
Завантажень:
306
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки


В.І. Вернадський ще на початку ХХ ст. прогнозував, що з розвитком суспільства біосфера Землі перейде в нову фазу – ноосферу, тобто сферу розуму, де вирішальна роль, за його визначенням, належатиме духовності суспільства, формуванню якої безпо-середньо сприяє освіта.
Нині світ вступив у так зване постіндустріальне суспільство, для якого характерним є зростання розумової компоненти змісту праці. Еко-номіка у цей період розвивається не на базі емпірично накоплених навичок, а на відповідному обсязі теоретичних і спеціальних знань, які дозволяють творчо осмислювати реальну ситуацію. Знання й освіта на-бувають економічної цінності. Саме на базі творчого використання знань розвинені країни світу забезпечують зростання добробуту, перш за все, шляхом створення нових робочих місць, зокрема таких, які пов’язані з ринковими перетвореннями (менеджер, координатор у галузі інформацій-них ресурсів тощо). Згідно з даними Світового банку, уже в 1994 р. 76 % національного багатства США складав людський капітал, тобто сукупність накопчених знань та умінь, які використовуються у виробництві й у повсякденному житті, тоді як на фізичний капітал припадало 19 %, природний – 5 % у загальному обсязі. У країнах За-хідної Європи ці по-казники відповідно становили – 74, 23 і 3 %, у Росії – 50, 10 і 40 %. В Укра-їні, на жаль, аналогічні підрахунки не проводились. Можливо саме тому багато керівників різного рангу, а часто і науковців, на відміну від полі-тичної еліти, не лише країн так званого “золотого мільярда”, а й Китаю, проявляють свою недалекоглядність, не визнаючи нагальну потребу в дер-жавному інвестуванні освітньої сфери як головному джерелі примноження багатства.
Відомий фахівець у галузі сучасного менеджменту П. Друкер стверд-жує, що освіта не підпорядкована правилам “вільного ринку” та еконо-мічним законам попиту та пропозиції; не виділяється високим ціновим відчуттям, не підходить під стандартні економічні моделі, а поведінка задіяних у системі освіти осіб не відповідає класичним економічним теоріям. Твердження, що освіта не є об’єктом “купівлі-продажу”, базується на наступних факторах:–
за ефективність освіти однаково відповідають як той, хто нав-чається, так і той, хто навчає. Тобто якість освіти, її цінність створюється як одною, так і іншою сторонами. Виробництво і споживання знаходяться у нерозривній єдності;–
результати освіти проявляються не одразу. Розрив у часі веде до недооцінки праці освітян. При цьому необхідно пам’ятати, що молодь, яка нині здобуває освіту, буде працювати і у 2040–2050 роках. А розвиток суспільства за цей період, очевидно, приведе не лише до багаторазової зміни поколінь техніки, а й зміни змісту праці. Оцінка результатів діяльності зміниться також;–
освіта – соціокультурний інститут суспільства, відповідальний за збереження та передачу культурних цінностей і технологій діяльності від одного покоління до іншого;–
фактори, що визначають попит на освіту, мають переважно неціновий характер. Вони обумовлені намаганням людини до пізнання себе і навколишнього світу, постійним зростанням інтелектуального потенціалу суспільства;–
освіта сприяє зміцненню демократії. Адже саме вона забезпечує формування всебічно і добре інформованого громадянина, яким важко маніпулювати.
Освіта, як відомо, виконує щонайменше дві найважливіші функції: виховну та економічну (шляхом здійснення підготовки кваліфікованої робочої сили у пропорціях, масштабах і кількості, потрібних народному господарству). Як свідчить статистика і результати наших досліджень, за рахунок підвищення освітнього рівня робочої сили зростає продуктивність праці, ефективність виробництва. Тобто освіта не є чимось зов-ніш-нім відносно інших сфер життєдіяльності людини. А тому освіту, проблеми її розвитку необхідно розглядати в комплексі інших галузей, проблем люд-ства, однією з найваж-ливіших, серед яких є проблема стійкого розвитку і виживання, забезпечення добробуту населення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Освіта як елемент людського капіталу і фактор підвищення ефективності реальної економіки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок