Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств

Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств

Назва:
Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,62 KB
Завантажень:
482
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств


Зміст


Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств
Процес формування ринкових відносин в економіці України об'єктивно зумовлює необхідність підвищення ролі кредиту, що є одним з найважливіших чинників, які забезпечують безперервність розширеного відтворення.
Можливість надання кредиту визначається по-перше, наявністю у банка кредитних ресурсів, по-друге, - впевненістю банка в тому, що позичальник буде в змозі повернути йому кредит в повній сумі у встановлений договором строк.
Кредитоспроможність - це якісна оцінка позичальника, яка визначається банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного повернення позичок та їх ефективного використання.
Банківські спеціалісти встановлюють рівень кредитоспроможності позичальника, спираючись на його всебічну якісну оцінку. З цією метою в практичній діяльності використовують певні методики проведення фінансового аналізу діяльності клієнтів. Ці методики варто зіставляти з економіко-правовою та нормативною базою, що регулює виконання кредитних операцій та економічними показниками господарської діяльності позичальників.
Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями КБ (Постанова НБУ № 122 від 27.03.98) встановлює основні принципи визначення категорійності клієнтів. Рівень фінансового стану позичальників слід відносити до одного з п'яти класів:
клас "А" - фінансова діяльність дуже добра, наявні реальні передумови її підтримки на високому рівні й надалі;
клас "Б" - фінансова діяльність добра, або дуже добра, але немає можливості дотримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;
клас "В" - фінансову діяльність можна вважати задовільною, однак спостерігається чітка тенденція до її погіршення;
клас "Г" - фінансова діяльність погана і характеризується циклічністю за короткі відрізки часу (прибутки різко змінюються на збитки);
клас "Д" - діяльність збиткова і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні відсотки за нею не можуть бути сплачені.
Обов'язковість формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями обумовлює необхідність застосування відповідної методики оцінки кредитоспроможності клієнтів, яка б дозволяла провести ранжування потенціальних позичальників відповідно до вимог НБУ щодо формування такого резерву та прийняти рішення саме про надання позички.
Найсприятливішою з цього боку можна вважати методику інтегральної (рейтиногової) оцінки підприємства-позичальника. підсумкова інтегральна (рейтиногова) оцінка повинна враховувати усі найважливіші показники фінансово-господарської діяльності клієнта та ступінь їх впливу на кредитоспроможність .
Розрахунок величини підсумкового інтегрального (рейтингового) показника можна визначити за формулою:
де К - підсумковий інтегральний коефіцієнт,
R - величина рейтингу і-го фінансового показника,
W - вага і-го фінансового показника в підсумковому інтегральному коефіцієнті.
Першим етапом аналізу є вибір та розрахунок показників, який повинен проводитися згідно з методологічними принципами фінансового аналізу, метою оцінки та потребами суб'єктів аналізу.
З метою визначення кредитоспроможності та відповідно до вимог НБУ використовують 4 групи фінансових коефіцієнтів за даними звітності підприємства:
- коефіцієнти ліквідності;
- коефіцієнти ділової активності;
- коефіцієнти фінансової незалежності;
- коефіцієнти рентабельності.
Показники ліквідності визначають ступінь покриття зобов’язань позичальника його активами, строк перетворення яких в грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань. Звичайно застосовують коефіцієнти поточної, швидкої та миттєвої ліквідності.
Аналіз ділової активності дозволяє оцінити ефективність використання позичальником своїх активів. Звичайно застосовують 3 види показників такого типу, що представляють собою відношення активів, дебіторської заборгованості і запасів до середньої за день величини продаж.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Методичні підходи аналізу кредитоспроможності підприємств

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок