Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Інтелектуальна власність у структурі діяльності

Інтелектуальна власність у структурі діяльності

Назва:
Інтелектуальна власність у структурі діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,87 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Інтелектуальна власність у структурі діяльності
План
1. Предмет і структура праці в сучасну епоху та спосіб її організації.
2. Інтелектуальний продукт та інтелектуальний товар: специфіка становлення.
Предмет і структура праці в сучасну епоху та спосіб її організації
Джерелом власності і всіх людських благ є праця, без якої світ позбавлений майбутнього, а життя людини є сумним і нудним. Впродовж багатьох століть мислителі, вчені, економісти намагаються зрозуміти природу праці та її особливості. Осмислення праці і трудових, виробничих відносин між людьми впродовж тривалого періоду еволюціонувало приблизно в такому порядку: праця вміщена в людях самою природою (античність), Богом (середньовіччя), людською природою (відродження)1. Для сучасної економічної теорії проблема праці набуває особливої важливості, оскільки творча діяльність є її визначальним началом.
Є різні підходи в трактуванні праці. З погляду класичної політичної економії праця є виробництвом матеріальних благ або мінових цінностей. Іншу позицію займає К. Маркс, для якого праця "є виробничою розтратою людського мозку, м'язів, нервів, рук і в цьому розумінні — одну і ту ж людську працю"2. Для нього праця є також умовою існування людей, вічною природною необхідністю. Завдяки праці можливий обмін речовин між людиною і природою. Крім того, К. Маркс дає структурно-змістовний аналіз праці, виділяючи в ній доцільну діяльність, або саму працю, предмет праці і засоби праці.
У класичній філософії значний доробок в осмислення праці вніс Г.В.Ф. Гегель, який висунув положення про працю як всезагальну субстанцію людського буття. Праця, за Г.В.Ф. Гегелем, є формою реалізації духу, тому саме в ній самоздійснюється людина. Виходячи з концепту абсолютної ідеї, філософ ототожнив працю з будь-якою діяльністю, нехай це праця вченого або праця ремісника, або політична, художня, релігійна діяльність3.
У сучасній зарубіжній соціально-філософській думці праця здебільшого розуміється з позицій утилітаризму, як практична, матеріальна діяльність, котра протистоїть сфері духовного. Так, відомий французький філософ-персоналіст Е. Муньє пропонує "відрізняти працю від діяльності взагалі й від творчості зокрема, яка є найбільш духовною формою діяльності"4. У Е. Муньє праця є природним, важким, спрямованим на творення корисного продукту приборканням несприятливої матерії. Праця — це необхідна, але низька, не відповідна для людини умова її існування, яка вирізняється відкритістю будь-якого елементу духовності і творчого начала. Однак духовне також має потребу в праці, що й породжує не вирішувану суперечність.
Для P. Фрейда праця забезпечує людину міцним зв'язком із реальністю, а чистий, вільний час поза осмисленою діяльністю є протилежністю самореалізації. Власне це твердження не викликає заперечення.
У філософії господарства праця є основоположним феноменом життя взагалі. Для С. Булгакова праця — "нова сила природи, новий світоутворюючий, космічний фактор, принципово відмінний притому від усіх інших сил природи"5. На думку B.C. Соловйова, необхідно поєднувати працю з етичною стороною життя людини. На його думку, " визнати в людині тільки діяча економічного — виробника, власника і споживача речовинних (предметних) благ — є думкою хибною і аморальною. Згадувані функції не мають самі по собі значення для людини і ніяк не виражають її сутності та гідності. Виробнича праця, володіння і користування її результатами представляють одну зі сторін у житті людини або одну зі сфер її діяльності"6.
Необхідність працювати для добування засобів до існування є лише поштовхом, що спонукає людину до діяльності, подальший хід якої визначається вже причинами психологічного і етичного характеру. З метою збереження праці в колі моральних стосунків B.C. Соловйов формулює низку умов: по-перше, щоб "сфера економічної діяльності не відокремлювалась і не стверджувалась як самостійна, самодостатня"; по-друге, щоб "виробництво здійснювалось не за рахунок людської гідності виробників, щоб жоден з них не ставав тільки знаряддям виробництва, щоб кожному були забезпечені матеріальні засоби до гідного існування і розвитку"; по-третє, "мета праці стосовно матеріальної природи не є користуванням нею для добування речей, грошей, а вдосконаленням її самої — оживленням у ній мертвого, одухотворення предметного"7.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Інтелектуальна власність у структурі діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок