Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему

Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему

Назва:
Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,82 KB
Завантажень:
69
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему


Вступ. Національна економіка виходить на новий етап розвитку. З часу проголошення незалежності проведено повне реформування соціально-економічної системи України, що привело до визначених як позитивних так і негативних результатам. Так за досить незначний термін з 1992 по 2005 рр. Україна перейшла від моноукладної (державно-розподільною) до багатоукладної (змішаною) економіки.
У 1998-2004 роках була подолана інерція спаду виробництва, сформована основа фінансової стабілізації, подолані інфляційні очікування, проведені демократичні перетворення.
Проте аналіз ходу проведення реформ і їх ефективності дозволяє говорити про значні труднощі і проблеми на цьому шляху. Створення умов макроекономічної (перш за все фінансовою) стабілізації шляхом формування зовнішнього інституційного середовища при відсутність зваженої економічної політики як на макро- так і на мікроекономічному рівні є головною причиною того, що насилу досягнута макроекономічна стабілізація і початок економічного зростання в період 2000 - 2004 року не привели до формування в нових умовах основи стабільного економічного розвитку. Доказом цього є погіршення показників інноваційного розвитку промисловості і криза відтворення науково-технічного потенціалу країни.
Відродження національної науки залишається одній з найбільш насущних невирішених проблем нашої економіки. Традиційне вирішення даної проблеми зводиться до перегляду принципів фінансування.
Цьому є своє обґрунтування. Відомо, що для забезпечення пріоритетного інноваційного розвитку на науку необхідно виділяти близько 3% ВВП [2]. В даний час засобами на наукову діяльність розпоряджаються близько 40 міністерств і відомств, від чого, безумовно, втрачається ефективність і результативність, при цьому Міністерство освіти і науки розпоряджається тільки однією десятою цих засобів, з якої одна третя засобів розподіляється для Національної академії наук України, а дві третіх - на інноваційні технології [5]. Природно, при такій системі фінансування науки спроби Міністерства освіти і науки здійснювати фінансування «під конкретні проекти, під конкретні результати, з конкретною відповіддю» приречені на провал.
Все більше учених і економістів до основних причин реформування відносять необхідність структурних перетворень і подолання розриву ланцюжка «фундаментальна наука - прикладні дослідження - виробництво».
Так досвід США, Японії, країн Європи, які фінансують науку на рівні 3%, свідчить, що тільки 0,5% може фінансуватися за рахунок державного бюджету, інше 2,5-3% повинно фінансуватися від виробничого сектора, який виступає невід'ємною частиною трикутника «наука-освіта-виробництво» [2].
Шляхи реформування пропонуються абсолютно різні: від простого копіювання як за формою, так і кількісними характеристиками подібних реформ в країнах Центральної і Східної Європи [2, 7], в т.ч. порівняння з Польською АН, Національним центром наукових досліджень у Франції (CNRS) і Науковим суспільством ім. Макса Планка в Германії (MPG) [8] до повернення Україні ролі могутнього генератора нових знань, виробника нового вигляду техніки і високих технологій, виходом з цієї продукції на зовнішні ринки, яскравою демонстрацією якого є науково-технічний прорив Японії і країн ПСА [9].
Безумовно перший шлях простий і тому знайшов достатньо багато прихильників навіть на рівні вищого політичного керівництва, але тільки другою гарантує інноваційний характер стратегії розвитку нашої держави на основі якісної підготовки людського капіталу через систему освіти, науки і виробництва і дозволить забезпечити нашій країні позицію рівноправного партнера на європейському просторі, а не просто споживача чужих технологій і товарів [2].
У той же час інституційні аспекти реформування науки, пов'язані з цілями, підходами і механізмами інтеграції в системі «наука-освіта виробництво» комплексне практично не розглядаються. Так в Ухвалі Президії НАНУ №254 від 31.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок