Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Розвиток нобеліантами неокласичного напряму. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре

Розвиток нобеліантами неокласичного напряму. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре

Назва:
Розвиток нобеліантами неокласичного напряму. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,31 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Розвиток нобеліантами неокласичного напряму. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре
Неокласична школа — провідний напрям у сучасній, передусім англо-американській економічній науці. її представники не заперечують необхідності державного регулювання, але наголошують, що воно повинно бути обмеженим. Ринковий механізм конкуренції здатний забезпечити збалансоване зростання, рівновагу між попитом і пропозицією.
Неокласики досліджують різні сфери і проблеми, застосовуючи неоднакові методи та підходи до аналізу економічної дійсності. Така неоднорідність теж відрізняє їх від класичної школи, основних представників якої об'єднують схожі погляди і висновки. Одна із особливостей неокласичної школи — широке використання графіків, схем, економічних моделей, не лише як ілюстративного матеріалу, а як інструменту теоретичного аналізу, її представники займаються багатоаспектним аналізом регульованої ринкової економіки, використовуючи як один з головних інструментів економічні моделі. Передусім дослідників цікавлять проблеми ціноутворення, взаємодії попиту і пропозиції на різних ринках. Послідовниками А. Маршалла, якого вважають основоположником неокласичної школи, активними прихильниками є Нобелівські лауреати Дж. Дебре, Б.-Г. Улін, А.-В. Льюїс, Дж.-Дж. Стіглер та ін.
Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре
Теорію загальної економічної рівноваги запропонував Л. Вальрас ще в 1874—1878 pp. У 30-ті роки XX ст. П.-Е. Самуельсон запропонував чітку класифікацію загальних систем і методів їх аналізу. У дослідженні "Основи економічного аналізу" (1947) вчений заклав надійний фундамент для розвитку прикладної науки, всебічно охарактеризувавши рівновагу. До нього лише деякі економісти розрізняли поняття "рівновага" і "стабільність". П.-Е. Самуельсон використав поширене в математичній літературі визначення стійкості, пристосувавши його до аналізу динамічної системи.
Після 1950 року, коли швидкими темпами почалася цілеспрямована математизація економічної науки, в макроекономічній теорії панувала кейнсіанська концепція. До економічних досліджень долучилися спеціалісти з прикладної математики, завдяки чому теорія загальної рівноваги Л. Вальраса набула нового вигляду, в ній з'явилися додаткові "вимірювання".
Появу поширеного натепер підходу до теорії загальної економічної рівноваги можна датувати 1954 роком, коли американський економіст К.-Дж. Ерроу і французький вчений Дж. Дебре опублікували статтю "Існування рівноваги для конкурентної економіки"1. Модель цих учених охоплює багато моделей поведінки споживача і фірми. Виробники і споживачі розглядаються в ній як взаємодіючі елементи однієї системи. Модель належить до класу моделей рівноваги, в яких співвідношення цін, обсяги попиту і пропозиції визначаються одночасно. Вона також відображає той факт, що за конкурентної економіки в її агентів існує багато окремих цілей, які не інтегруються в якусь спільну мету. Поняття рівноваги в моделі Ерроу—Дебре визначається як виконання певного набору умов, що не вимагають рівності попиту і пропозиції з усіх видів товарів. Описані в цьому наборі умови гарантують існування загальної рівноваги і за менш точних, ніж у моделі Вальраса, завбачень.
Ерроу Кеннет-Джозеф народився в 1921 р. в м. Нью-Йорку. Закінчив Нью-Йорк-ський міський коледж, Колумбійський університет. Майже двадцять років (1949— 1968) — професор економічних наук і статистики Стенфордського університету. Вчений ступінь доктора філософії здобув, захистивши дисертацію "Соціальний вибір та індивідуальні цінності".
Автор книги "Межі організації" (1974), праць в галузі економіки науково-технічного прогресу, організації і управління виробництвом, загальної теорії економічної рівноваги і апарату виробничих функцій, а також "Довідника з математичної економіки* (спільно з М. Інтрілігатором, 1979).
Був членом Ради економічних консультантів при президенті США, працював у Гарвардському, Стенфордському університетах. Був президентом Американського економетричного товариства (1956) та Економічної асоціації (1973).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Розвиток нобеліантами неокласичного напряму. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок