Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Зародження економічної думки з найдавніших часів до кінця ХІХ століття.

Зародження економічної думки з найдавніших часів до кінця ХІХ століття.

Назва:
Зародження економічної думки з найдавніших часів до кінця ХІХ століття.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,55 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Зародження економічної думки з найдавніших часів до кінця ХІХ століття.
Економісти-теоретики дотримуються різних поглядів щодо її виникнення та становлення. Й. Шумпетер стверджував, що історія економічного аналізу зародилася в Давній Греції, а як сучасна йому економічна наука виникла в інтервалі між серединою XVII і кінцем XVIII ст. К. Маркс доводив, що політична економія як самостійна наука з'явилася в мануфактурний період (середина ХVII ст.). На думку англійського вченого М. Блауга економічна теорія як самостійна наукова дисципліна до ХVII ст. не існувала.
Слід чітко розмежовувати зародження економічної теорії як науки, період її становлення та розвитку. "Як усяка дитина, — зазначав з цього приводу
П.-Е. Самуельсон, — політична економія почала формуватися задовго до її народження". її зародження починається у працях давньогрецьких мислителів — Ксенофонта (приблизно 430—355 рр. до н. е.), Платона, Арістотеля. Але формуванню економічної теорії сприяли більш ранні письмові пам'ятки, створені за деспотичних рабовласницьких держав. УIII тис. до н. е. з'явився збірник законів царя Вавилонської держави "Закони Хамураппі", у якому з метою управління господарством на основі правових норм уперше йшлося про необхідність захистити приватну трудову власність, а отже, зупинити процес розорення самостійних виробників, відрегулювати ціни, встановити максимальний рівень лихварського відсотка. Оскільки ця пам'ятка відображала реалії рабовласницького способу виробництва, то у ній фіксується відсоток на лихварський капітал у розмірі 20 %, передбачається можливість відстрочки виплати боргу на випадок неврожаю без виплати додаткових відсотків, певні положення існування боргового рабства.
В індійському трактаті "Архашастра" ("Вчення про доходи") IV ст. до н. е. державне багатство потрактовано як результат праці населення. Як зародковий елемент трудової теорії вартості у ньому розглядається залежність "дійсної" вартості будь-якої речі від кількості днів роботи над її виготовленням (витрат виробника). Конкуренція між покупцями призводить до підвищення ціни товару. Крім того, ціна виробу зростає внаслідок приєднання до неї прибутку торгівця, який не має перевищувати 5 % ціни на місцеві товари і 10 % на привізні. (В Україні в 90-ті роки XX ст. — на початку XXI ст. націнка торговельних організацій нерідко перевищувала витрати виробника на 30 %.)
У працях давньокитайського мислителя Конфуція (551— 479 рр. до н.е.) заслуговує на увагу думка про здатність освіченого правителя справедливо розподіляти створене в суспільстві багатство. Філософ не засуджував прагнення людей до багатства і знатності, але вважав, що це становище має бути досягнуте чесно, з дотриманням моральних принципів і не повинно шкодити народові. Правителі країни, на його думку, повинні спочатку зробити народ багатим, а тоді його виховувати. Конфуцій вимагав рівномірного розподілу багатства, що ліквідовує бідність (без порушення соціальної ієрархії в суспільстві), пропонував застосування суспільних робіт, регламентацію сільськогосподарського виробництва, а майбутнє суспільство бачив позбавленим обожнювання приватної власності.
Китайські логісти (які були опонентами Конфуція), зокрема Лі Куй, основою зібраного ними "Зведення законів" вважали ідею державного регулювання амбарної системи (так тоді називалось господарство), передусім ринку хліба.
Давньогрецький філософ Ксенофонт спробував показати вплив корисності на вартість товарів, вважав річ корисною, якщо нею можна користуватись як потрібною, стверджував, що некорисну можна обміняти на корисну, а отже — висунув ідею про двоїстість вживання речей. Прогресивним було судження про доцільність матеріального і морального стимулювання праці рабів. Філософ Давньої Греції Платон (427—348 рр. до н. е.) основою держави вважав поділ праці, який, у свою чергу, залежить від потреб і вроджених здібностей людей; найважливішою сферою діяльності називав землеробство, а торгівлю — заняттям варварів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Зародження економічної думки з найдавніших часів до кінця ХІХ століття.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок