Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Соціальна політика і соціальний захист населення. Соціальна політика сучасної держави.

Соціальна політика і соціальний захист населення. Соціальна політика сучасної держави.

Назва:
Соціальна політика і соціальний захист населення. Соціальна політика сучасної держави.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,60 KB
Завантажень:
155
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Соціальна політика і соціальний захист населення. Соціальна політика сучасної держави.
Найважливішим елементом системи соціального захисту населення є соціальне страхування — система матеріального забезпечення найманих працівників в старості, у разі хвороби, безробіття і втрати працездатності або годувальника. Соціальне страхування у певних формах здійснюється за часів усіх суспільно-економічних формацій. За рабовласницького ладу вдовам і сиротам держава видавала воєнні пайки у Вавилоні, воїнам-ветеранам — земельні ділянки у більшості рабовласницьких імперій, опікувалася про військових інвалідів, калік, сліпих та інших осіб з фізичними вадами у Давній Греції. Одночасно діяли різні товариства взаємної допомоги, які лише частково охоплювали середні і бідні верстви населення на випадок хвороби або смерті, а допомога надавалась, як правило, вільним громадянам, які становили меншість.
За феодалізму державної соціальної допомоги престарілим і непрацездатним не було. Разом з тим виникали "будинки допомоги бідним" для бідняків, хворих і людей похилого віку. Вагомішу допомогу своїм товаришам, які потрапили у біду, надавали середньовікові ремісничі цехи;
На ранніх етапах розвитку капіталістичного способу виробництва держава не втручалась у відносини між працею і капіталом, підприємець не відповідав за випадки виробничого травматизму, у разі захворювання і при настанні старості. Протягом нижчої стадії розвитку капіталізму (початок XVI — кінець XIX ст.) наймані робітники самостійно відкладали кошти на "чорний день", а про непрацездатних турбувалася сім'я. Це спричинило масову появу пауперів — жебраків без будь-яких засобів до існування.
Робітники також створювали каси взаємної допомоги, з яких надавали кошти хворим, старим і безробітним. У деяких країнах (Великобританії, Франції та ін.) такі каси стали прототипом профспілок. Підприємці спочатку виступали проти таких кас, оскільки іноді вони надавали допомогу страйкуючим. У другій половині XIX ст. певну частину коштів до кас взаємодопомоги почали сплачувати і підприємці, а інколи муніципалітети і держава, що пояснювалося намаганням контролювати розподіл зібраних коштів. У деяких країнах в останній чверті XIX ст. були прийняті закони, що зобов'язували підприємців нести відповідальність за травми робітників на виробництві. Підприємці почали страхувати такий ризик у страхових агентствах, за що сплачували страхові премії. Щоб отримати компенсацію, робітник звертався до страхового агентства, але отримати гроші можна було, як правило, через судові інстанції, де потрібно довести, що нещасний випадок стався внаслідок поганих умов праці.
Лише наприкінці XIX ст. в окремих країнах було прийнято закони про державне соціальне страхування. Вперше прийняті в Німеччині у 1883—1884 рр. вони стосувалися випадків виробничого травматизму і професійних захворювань. У Великобританії аналогічні закони впроваджено у 1897 р. (стосовно виробничого травматизму) і у 1911 р. (стосовно професій), у Франції — відповідно у 1848 р. і 1928 р., в Італії — у 1898 р. і 1945 р. Закони про страхування по безробіттю були прийняті: у Німеччині — у 1899 р., у Великобританії — у 1908 р., у Франції — у 1910 р., в Італії — у 1919 р. Закони про страхування по інвалідності затверджено у згаданих країнах відповідно у 1889,1991,1910 і 1919 роках.
Уперше виплату пенсій за віком було законодавчо оформлено: у Німеччині — у 1889 р., у Данії — у 1891 р., у Новій Зеландії — у 1898 р., у Франції — у 1905 р., у Великобританії та Австралії — у 1908 р., в Італії — у 1919 р., у Росії, зокрема в Україні — після Жовтневої революції. У капіталістичних країнах були впроваджені прямі пенсії, або пенсії без внесків, за умов наявності певного стажу роботи або людям похилого віку, які бідували.
Найпізніше такі закони було запроваджено у США (1929—1933), що пояснюється насамперед традиціями індивідуалізму. У США закон про виплату прямих пенсій за віком був спочатку прийнятий у штаті Аляска у 1915 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Соціальна політика і соціальний захист населення. Соціальна політика сучасної держави.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок