Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Зародження і особливості економічної думки Київської Русі

Зародження і особливості економічної думки Київської Русі

Назва:
Зародження і особливості економічної думки Київської Русі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,88 KB
Завантажень:
458
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Зародження і особливості економічної думки Київської Русі”


Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя зв'язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території.
Літературними джерелами, що з них можна дізнатися про економічні погляди тієї доби, є літописи, уго-ди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського й церковного права тощо.
Визначною пам'яткою соціально-економічної та полі-тичної літератури доби Київської Русі є «Руська правда» — зведен-ня законів давньоруського права XI—XII ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в XIII—XVIII ст.
Статті «Руської правди» відбивають соціальну структуру й відносини власності дав-ньоруського суспільства. Вони регулюють майнові відносини, за-хищають право власності князів та феодальної знаті на землю і крі-паків; право стягувати податки, отримувати ренту; визначають обмеження майнових та особистих прав різних категорій феодальнозалежного населення та ін. У них знайшла відображення організація князівської та боярської вотчини в XI ст., що грунтувалася на кріпа-цькій і рабській праці. До речі, остання поступово поступалася про-дуктивнішій праці людей залежних і кріпаків.
За умов замкненості натурального господарства та нерозвиненості товарообміну товар-но-грошові відносини в Київській Русі були дуже обмеженими, хоч у текстах «Руської правди» трапляються такі поняття, як «істоє», «рез», «отариця» і «купа», що означають позичені під процент гро-ші; сам процент; ділянку землі та позичку, які закуп (смерд, що збі-днів і потрапив у боргову кабалу до пана) отримує від хазяїна-землевласника. Трапляються також слова «товар», «торг» (ринок), «гостьба» (зовнішня торгівля) та інші економічні терміни. У цілому в «Руській правді» певною мірою відображено всі основні процеси економічного та суспільного життя Староруської держави.
Одним із головних писемних джерел для дослідження економіч-ної думки доби Київської Русі є літописне зведення «Повість временних літ» — монументальний історіографічний і літературний документ початку XII ст., що належить перу ченця Печерського мо-настиря Нестора. Хоча центральними у творі є питання політичної історії Русі, економічним і соціальним процесам та явищам надаєть-ся важливого значення для пояснення історичних подій. У «Повісті временних літ» розглядаються джерела доходів Київської держави:
надходження з господарства, данина і збори з населення, штрафи (судове мито), торговельне мито і воєнна здобич. Данина збиралася продуктами, хутром або грошима.
Виплата данини грошима сприяла розвиткові товарного виробництва й товарно-грошових відносин. У літопису йдеться також про активні зовнішньоторговельні зв'язки Київської Русі з іншими державами, наявність суспільного поділу праці: повне відокремлення ремісництва від землеробства й розви-ток різних ремесел.
Літописець виявляє шанобливе ставлення не лише до розумової, а й до фізичної праці, оскільки обидва ці види праці вважаються однаково важливими для суспільства, для забез-печення його багатства й добробуту.
З пам'яток давньоруської літератури, що з них можна дізнати-ся про економічну складову суспільного життя, можна назвати також «Повчання дітям» Володимира Мономаха (початок XII ст.). Цей твір містить чимало важливих господарських спостережень та узагальнень, показує відносини між землевласниками й залеж-ними селянами, дає поради щодо подолання соціальних супереч-ностей, яскраво свідчить про розуміння вже в ті часи значення землеробства, скотарства, промислів, торгівлі для зміцнення могу-тності держави.
Галицько-волинський літопис XIII ст. розповідає про економі-чну політику галицьких та волинських князів, котрі заохочували розвиток ремесел, торгівлі, міст, запрошуючи для цього вмілих ре-місників, торгових людей.
Починаючи з XIII ст. Київська, Чернігово-Сіверська, Переяслав-ська, Волинська, Галицька, Подільська землі, а також Буковина й Закарпаття стали тією територіальною основою, на якій склалася й розвивалася українська народність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Зародження і особливості економічної думки Київської Русі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок