Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Зародження і становлення політичної економії. Класична політична економія до А.Сміта і Д.Рікардо. Післякласична політекономія

Зародження і становлення політичної економії. Класична політична економія до А.Сміта і Д.Рікардо. Післякласична політекономія

Назва:
Зародження і становлення політичної економії. Класична політична економія до А.Сміта і Д.Рікардо. Післякласична політекономія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,68 KB
Завантажень:
83
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Зародження і становлення політичної економії. Класична політична економія до А.Сміта і Д.Рікардо. Післякласична політекономія
План
1. Класична політична економія до А. Сміта і Д. Рікардо. 
2. Післякласична політекономія. 
3. Література
Класична політична економія до А. Сміта і Д. Рікардо.
Сформувалася вона у другій половині XVII ст. (мануфактурна стадія розвитку капіталізму) і завершила розвиток у першій половині XIX ст. (стадія машинного виробництва).
Її основоположниками були В. Петті і французький економіст П'єр Буагільбер (1646—1714). Розвивали класичну політичну економію В. Франклін, Ф. Кене, Р. Кантільйон, А.-Р. Тюрго, С. Сісмонді, А. Сміт, Д. Рікардо та ін. Як виразники інтересів класу капіталістів, що саме формувався, представники класичної політичної економії гостро критикували паразитичний спосіб життя феодалів, піддали ревізії хибні погляди меркантилістів, які відображали інтереси торгового капіталу, гальмували розвиток виробництва. Класики політичної економії предметом дослідження вважали не сферу обігу, а виробництво, тому першими підійшли до визначення предмета цієї науки. Фізіократи (Ф. Кене, Ж. Тюрго) спочатку вважали лише сільське господарство сферою виробництва, а промисловість, транспорт і торгівлю називали безплідними. Уже В. Петті як сферу виробництва виокремлював промислове виробництво, добувну промисловість. Багатство, на його думку, створюється у сфері матеріального виробництва, а розподіляється у сфері обігу, тому дослідження потребує не тільки торговий, а й промисловий капітал. Але Петті помилково стверджував, що вартість створює не всяка праця, а лише спрямована на виробництво золота і срібла. Фізіократи одними з перших проаналізували капітал як один із факторів виробництва і прибуток як форму доходу на капітал, ввели в науковий обіг категорію "чистий продукт", який вони розглядали як результат поєднання праці з землею. Гроші фізіократи розглядали як засіб обігу.
Оскільки класики політичної економії вважали предметом свого дослідження виробництво, вони змогли наблизитись до наукового визначення предмета політичної економії. В. Петті називав політичну економію "політичною анатомією" або "політичною арифметикою", а її завданням вважав дослідження сутності капіталу, торгівлі, ренти, відсотка, вартості товару та їх ціни тощо. Він дійшов висновку про наявність законів, яким підпорядковуються ці економічні явища, і називав їх "законами природи". Ф. Кене ("Економічна таблиця") стверджував, що сукупність життя підкоряється певним законам, які він ототожнював із законами природи.
У науковий обіг Петті запровадив категорії "природної" (витрати на виробництво товарів) і "політичної" ціни, яка від природної відрізняється тим, що в ній виражається вплив на виробництво товарів несприятливих політичних умов, а також тим, що вона є різновидом природної. Але він помилково називав джерелом вартості природу і землю, неправильно визначав вартість заробітною платою.
Суперечливі позиції класична політична економія займає і щодо питань продуктивності праці, додаткової вартості і заробітної плати. В. Петті вважав продуктивною ту працю, яка створює речове багатство країни. Тому до продуктивного населення він відносив осіб, які створювали матеріальні або цінні для суспільства предмети, до непродуктивного — частину суспільства, яка нічого не виробляє, зокрема торговців. Критерієм продуктивності праці при цьому слугує речовий характер споживчої вартості, споживча вартість загадом, а не окремі її властивості. Водночас В. Петті називав продуктивною ту працю, яка збільшує кількість золота і срібла в країні, тому до осіб продуктивної праці відносив купців, моряків, солдатів, що зближувало його позицію з поглядами меркантилістів.
Ф. Кене продуктивним класом вважав фермерів, непродуктивним — зайнятих промисловим виробництвом осіб, які не виробляють і не привласнюють чистий продукт. Крім цих класів, він виокремлював клас власників. Хоч клас фермерів і створює все багатство суспільства, але не отримує ніяких доходів, а Власники землі, не створюючи нічого, привласнюють весь дохід суспільства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Зародження і становлення політичної економії. Класична політична економія до А.Сміта і Д.Рікардо. Післякласична політекономія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок