Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості

Назва:
Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,31 KB
Завантажень:
383
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему:
Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості


Розробка методологічних основ економіко-кримінологічного моніторингу (надалі – ЕК моніторингу) у контексті всього комплексу системи знань, сформованих у межах складових елементів предмета теорії детінізації економіки за своєю суттю має засадниче значення для розвитку теорії та практики пізнання і подолання тенденцій саморегулятивного відтворення технологічно насичених, різноманітних джерел тіньової економіки. Оскільки і ретроспективному, і поточному комплексному ЕК моніторингу піддаються всі елементи предмета запропонованої теорії, то правильне визначення відправних теоретичних положень ЕК моніторингу має вирішальне значення і є основною складовою теоретико-методологічних знань про методи пізнання призупинення і подолання тіньової економіки, інтерналізованих у теорії детінізації економіки.
Визначаючи ЕК моніторинг як певну систему методологічних знань чи методологію пізнання конкретного виду практичної діяльності, необхідно відзначити, що є різні рівні методології, тобто різнорівневі системи знань про методи пізнання і перетворення дійсності. Ми приєднуємося до позиції вчених, що методи і системи знань про них поділяються на загальнофілософські, загальнотеоретичні та конкретно-наукові [28, 172]. В останньому випадку йдеться про методологію конкретної науки. Поділ методології на рівні базується на тому, що кожна з наведених систем знань інтерпретує відповідні її рівню види методів пізнання і перетворення явищ дійсності.
Наукова література з цих питань відзначає від двох до чотирьох рівнів методології [1, 102–103, 291]. Зміст усіх рівнів методології найбільш повно охоплює класифікація, зроблена І.В. Блаугбергом та Е.Г. Юдіним [7, 68–71], які, поряд з іншими вченими, вважають, що “вищий рівень утворює філософська методологія. Її зміст складає загальні принципи пізнання і категоріальний устрій науки в цілому… Другий рівень методології можна позначити як рівень загальнонаукових принципів і форм дослідження… Наступний рівень – це конкретно-наукова методологія, тобто сукупність методів, принципів дослідження і процедур, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній науковій дисципліні… Нарешті, останній рівень методології утворює методика і техніка дослідження, тобто набір процедур, що забезпечують отримання одноманітного та достовірного матеріалу, його первинну обробку, після якої він тільки і може включатися в масив наукового знання” [32, 16, 65].
Відповідно до вказаних рівнів методології, вважає Л.Є. Венцковський, “необхідно відрізняти рівні наукового пізнання: нижчий рівень співпадає з методикою; наступний рівень охоплює дослідження методів, що застосовуються у спеціальних науках; потім – рівень дослідження загальних методів, які виходять за рамки окремих наук, і, насамперед, – рівень методів, що застосовуються у всіх науках без винятку; їх дослідження і складає предмет філософської методології” [12, 68].
Як видно з викладеного, підкреслює А.П. Шептулін, “методологія не являє собою цілісної науки, а розчленовується на окремі види й різновиди залежно від того, які – загальні, загальнонаукові або конкретно-наукові – методи вона розробляє і яку конкретну науку обслуговує. Оскільки кожна наука має свій особливий предмет, вона неминуче створює свій метод дослідження, у вимогах якого відображається специфіка її предмета, а відповідно і своя методологія… Така методологія є спеціальною, або конкретно-науковою. Вона має різновиди відповідно до кожної конкретної науки.
Вирішуючи методологічні проблеми стосовно даної науки, конкретно-наукова методологія органічно входить у зміст цієї науки і розробляється представниками даної області знань” [136, 13].
Таким чином, усе частіше науки, “спираючись на фундаментальні основи філософії, здійснюють у відповідній сфері життєдіяльності певну методологічну функцію”, – підводить підсумок В.С. Зеленецький [28, 177].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок