Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Етос власності: економіка, розум, людина

Етос власності: економіка, розум, людина

Назва:
Етос власності: економіка, розум, людина
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,80 KB
Завантажень:
427
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Етос власності: економіка, розум, людина
План
1. "Своє" і "власне".
2. Поняття власності у процесі самореалізації людини.
Відношення людини до речі як власності є способом її самореалізації у світі соціоекономічного буття. Власність є інтегруючим началом у сутнісній характеристиці виробничо-економічних відносин. Разом із тим власність невід'ємна від людської природи, є її атрибутивною властивістю. Найбільш повно і рельєфно вона виявляє себе через володіння речами, предметами природного і соціального характеру, символами яких виступають гроші. Через відношення власності виникає можливість висвітлити різні сторони суспільно-економічного життя в його світоглядних і онтологічних аспектах. У такій ситуації постійно виникають суперечності, що створює безліч соціально-господарських та економічних проблем, акцентованих на власності. В чому ж полягають специфіка і смисл власності як основи економічного буття? Для цього необхідно з'ясувати метафізичні особливості власності як соціокультурної й економічної проблеми.
"Своє" і "власне"
Власність — рушійна сила історичного розвитку в його духовно-культурних вимірах. Прогрес людської свободи міг здійснюватися завдяки вирішенню проблеми власності. Виокремлення суб'єктно-об'єктних відносин у процесі розвитку уявлень про власність сприяє формуванню соціального становища людини. В одному випадку вона як власник стає господарем, володарем, розпорядником об'єктів, речей, предметів, землі, капіталу, в іншій ситуації володіння власністю робить людину залежною від інших людей, позбавлених власності й змушених продавати свою робочу силу, фактично себе. Чому так відбувається? Очевидно, потрібно з'ясувати сутність поняття — "власне" і "своє".
У понятті "власність" чується і зваблює справжнє, дійсне, своє. Власність первісно приречена на важке "докопування" до своєї сутності. Те, що комусь видається багатозначністю терміна, проблемою лексикографії, насправді є "поверхнею айсберга". Прагнення уточнити, закріпити власність у правових термінах не випадкове. Непомітна в лексиці, підкреслена в законодавстві, про себе постійно нагадує необхідність уточнення проблеми власності, встановлення її. Без цього вона як мінімум двозначна. "Поняття власності сипке як пісок. Воно йде туди, куди дефініції не проникають. З новим проектом власності самовпевнена свідомість з претензією на революційність зав'язла в глибинах, які навіть уявити їй важко"1.
Власність як запис майна на юридичну особу до контракту інша, ніж та власність, що повернулася до себе і стала власне собою. Але юридична власність не випадково розуміється завжди з повагою до відновлення речі як власності та людини як її володаря. Відокремити і відособити юридичне значення власності можна лише штучно. Повставши проти приватних володарів, більшовики проігнорували невичерпний смисл власності. Тим самим вони позбавили себе власної правоти (правди). Набування власності зрозуміле в кінцевому підсумку тільки як своє.
Ми нікому і нічому не належимо так, як своєму в тому значенні, що зайняті своєю справою, живемо своїм розумом і знаємо свій час і свої можливості. Своє вказує на володіння в іншому розумінні, ніж нотаріально завірене майно. Ми повністю поринаємо у своє, тому не змогли б дати про нього інтерв'ю і завжди приходимо до його приватного розуміння. Латинський вислів suo gure перекладається "за своїм правом" і говорить про правовий захист особистості. Але первісно це означало з повним правом, обґрунтовано поза відношенням до індивідуального права. Suum esse, буквально "бути своїм", означає бути вільним. Українська свобода походить від свого не в значенні моєї, а у значенні власності мого. Власне я, сам і свій, є тією вихідною власністю, минаючи яку будь-яка інша власність буде непорозумінням. Давньогрецька назва буття ousia зберігала первісне значення власності. У пізнього М. Гайдеггера співбуття ("со-бытие") як явище, поява осяяння буття вказує одне із значень на своє власне (Ereignis — eiganen). "Від мінливої релятивності свого в значенні належності комусь юридично належного думка не може не повернутися до основи власне свого як справжнього, чим людина інтимно захоплена без надії пояснити, лише відчуваючи прагнення захоплення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Етос власності: економіка, розум, людина

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок