Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Зародження митно-тарифних відносин в Україні

Зародження митно-тарифних відносин в Україні

Назва:
Зародження митно-тарифних відносин в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,63 KB
Завантажень:
100
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Зародження митно-тарифних відносин в Україні
Становлення митної системи як чинника розвитку держави залежить від взаємодії як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Оскільки організація митної системи - - це складова політики держави і частина економічної системи, то її реформування відбувається відповідно до еволюції економіки в цілому. Зі зміною типів і форм державності змінювалась і митна політика, що, відповідно, відбивалось на ролі митних органів у системі регулювання державою економічних процесів.
Історія розвитку митної системи в Україні починається з IV— V ст. до н. е., коли у містах Причорномор'я почалося стягнення податків за просування через чужу територію. З появою скіфської держави на початку VII ст. до н. е. митно-тарифні відносини отримали новий імпульс розвитку у зв'язку з установленням торговельних відносин скіфів з Ольвією, Херсонесом та іншими містами. Традиційними товарами торгівлі скіфів з грецькими колоніями на Чорноморському узбережжі на довгі роки залишалися зерно, хутра, мед та ін.
З появою та розвитком Київської Русі (IX—XII ст.), де основними джерелами фінансування були сплата данини, плата за судочинство, штрафи та мито, митно-тарифні відносини набрали характеру системності. Тому більшість дослідників митних відносин схиляються до того, що зародки митної системи в Україні з'явилися в даний період. Заморська торгівля становила підґрунтя економічної системи Київської Русі, оскільки один з найбільших світових товаропотоків "із варяг у греки" проходив через
Київ по Дніпру, перетинав Чорне море і закінчувався в Константинополі — центрі торгівлі. Не випадково, що однією з перших угод, укладених князем Олегом, була угода з Візантією (911 р.), за якою купцям з Київської Русі створювалися надзвичайно сприятливі умови: "...и да творять куплю, яко же им надобе, не платяче мыта ни в чём же" . Таким чином, у Київській Русі мито означало податок, що сплачувався за перевезення товарів, перегін худоби через кордони певних територій. Існувало мито "сухе" — за сухопутного перевезення товарів— і "водяне"— за перевезення толарів по воді.
Поняття митниці стосувалось митних дворів, застав зі збору тамги, або мита. Митна грамота дозволяла особі, общині, монастирю запроваджувати від свого імені торги. Так, митниця, або митні двори, в Київській Русі були одним зі органів публічної влади держави. Основними функціями їх були: нанесення клейма на товари (тим самим держава брала на себе відповідальність за якість товарів, допущених до публічних торгів); стягнення збору за допуск даного товару до продажу на внутрішньому ринку; здійснення митного контролю за товарами, що надходять з-за кордону, і товарами, що вивозяться за кордон.
З початком періоду занепаду Київської Русі, спричиненого міжнародними війнами (друга половина XI ст.), став домінувати принцип "каждый да держит вотчину свою", започаткований на Любичському з'їзді князів у 1097 році, тобто кожен став проводити індивідуальну митну політику, яка відповідала його інтересам. Створювались митні застави на кордонах князівських вотчин, на яких купці повинні були сплачувати відповідні податки, а то й просто побори, основними з яких були проїзне та торгове мито.
Слід зазначити, що аналогічні процеси відбувались і в Західній Європі, де подрібнення феодальних монархій призвело до створення великої кількості митних застав, які перешкоджали розвитку зовнішньоекономічних відносин. Практично мито за своєю економічною суттю виконувало функції не стільки податку, скільки побору, бо сплачувалось не з товару, а з людей за право в'їзду на дану територію.
Основним видом проїзного мита стало нарахування та сплата податку за провезення товару через певну територію. Із того, що знаходилось на возі чи човні, стягувалася головщина— від 0,5 до 6 грошей у різних місцевостях. З людей, що супроводжували товар, іноді збиралися костки — по 1 грошу з душі. При поверненні купця з його людьми після розпродажу товарів із них подекуди стягувався різновид головщини— колачі по 0,5 гроша з людини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Зародження митно-тарифних відносин в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок