Головна Головна -> Реферати українською -> Економічні теми -> Основні форми наддержавного енергетичного регулювання у країнах Європейського співтовариства

Основні форми наддержавного енергетичного регулювання у країнах Європейського співтовариства

Назва:
Основні форми наддержавного енергетичного регулювання у країнах Європейського співтовариства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,94 KB
Завантажень:
234
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Основні форми наддержавного енергетичного регулювання у країнах Європейського співтовариства


Електроенергетика є базовою галуззю в народному господарстві будь-якої країни: майже жоден товар не можна виготовити, жодну послугу не можна надати без викори-стання електричної енергії. Через цю обставину багато макроекономічних показників діяльності економічної системи будь-якої країни (національний дохід, валовий внутрішній продукт, індекс розвитку людини) тісно пов’язані з рівнем тарифів на „електрику”.
Ще з часів Адама Сміта відомо, що найдієвішим інструментом зниження ринкових цін є конкуренція – здорове економічне суперництво, яке має на меті перемогу над найближчими конкурентами за допомогою коректних методів ділової поведінки. Тому органи виконавчої влади багатьох країн (особливо яскраво ця тенденція проявляється у Сполучених Штатах) встановили недвозначну ціль своєї діяльності: захист конкурентного ідеалу в усіх його проявах. Але через специфіку формування енергетичного ринку, яку визначає існування природної монополії, при реалізації такого підходу виникають труднощі (докладніше про причини існування природних монополій див. схему на рис. 1).
У період структурної перебудови економіки, коли динамічні зміни відбуваються в усіх галузях економічної системи України, особливої важливості набуває досвід розви-нених країн у вирішенні відповідних питань. Незважаючи на те, що вихідні умови форму-вання паливно-енергетичного сектора відрізняються, існують загальноприйняті підходи, які, накладаючись на національні особливості, сформують у майбутньому дієвий механізм забезпечення струмом роздрібних споживачів як в Україні, так і за кордоном.
Рис. 1. Причини існування природних монополій
З об’єктивних причин [5. – С. 8] галузь тяжіє до монолітної структури, тому електро-енергетика у багатьох країнах світу довгий час була побудована відповідно до простої парадигми: електроенергетична галузь – це природна монополія, де єдина компанія може забезпечити сервіс найбільш ефективно. Така парадигма стосується генерування, переда-чі і дистриб’юції електричної енергії та обумовлює значні потужності й ексклюзивні права на обслуговування конкретних територій.
Однак протягом останніх 20-ти років ця парадигма значно змінилася. У багатьох країнах відчутною стала неефективність виконання відповідного виду послуг великою, інтегрованою, монопольною структурою, незалежно від форми власності. Реакція цих країн досить швидко проявилася; основні її елементи – приватизація, дезінтеграція, упровадження конкуренції, зниження ролі держави при прийнятті рішень – поєднувалися в кожній країні по-різному, відповідно до історичних і економічних передумов розвитку [4. – С. 1–7].
Особливий інтерес у зв’язку зі стратегічною спрямованістю політичного курсу України являє собою спосіб поєднання загальноєвропейського та національних підходів до розв’язання проблем, що виникають на цьому етапі.
З початку інтеграційного руху в Європі джерела енергії (як первинні, так і вторинні) були визнані необхідними складовими європейського майбутнього (інтеграційний процес у Європі почався в 1950-х рр.). Це підтверджується тим фактом, що два з трьох договорів, починаючи з 50-х рр., були присвячені паливно-енергетичному сектору. Паризький договір (1950) стосувався вугільної промисловості, а Договір про євроатом – атомної промисловості. Тим самим проголошувалося, що вугілля – це сьогодення, а атомна енергія – майбутнє. Країни-члени ЄС розробляли власні законодавчі акти відповідно до загальної угоди, тому енергетична криза 1973 року проявилася в кожній країні по-різному. З того часу практично ніяких змін у європейському енергетичному законодавстві не відбувалося: Мааштрихтська угода (1992) практично повторювала попередні два договори, за винятком двох спеціальних статей, присвячених охороні навколишнього середовища і транс’європейських трубопроводів.
На сьогодні основними положеннями енергетичного законодавства Європейського співтовариства є такі:
1) електроенергія визнається товаром, до якого застосовуються правила вільного переміщення товарів;
2) до енергії всі країни мають рівний доступ;
3) фірми, що діють в енергетичному секторі, повинні знаходитися в конкурентному середовищі;
4) найбільш важливий аспект: із загальних правил конкуренції і вільного руху товарів можуть бути винятком, якщо поглинання, злиття чи домінуюче положення не зачіпають права споживача;
5) винятком є також випадки державної допомоги і підтримки певних компаній (наприклад, встановлення преференційних тарифів для вуглевидобувних місцевих компаній); таким чином, допомога надається не енергетичному сектору, а через енергетич-ний сектор – певному регіону.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Основні форми наддержавного енергетичного регулювання у країнах Європейського співтовариства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок