Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

Назва:
Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,23 KB
Завантажень:
99
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечен­ня безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.

Норматив оборотних коштів щодо цих запасів визначається з формули:

H=ОN,

де Н — норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.); О — одноденні витрати сиро­вини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.); N— норма оборотних коштів (днів).

Одноденне витрачання сировини, матеріалів і покупних напів­фабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат за номенклатурою сировини, що спожи­вається, матеріалів і покупних напівфабрикатів розраховується ді­ленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90.

Норма оборотних коштів стосовно сировини, матеріалів і покуп­них напівфабрикатів включає такі елементи: транспортний запас;

час для прийняття, розвантаження, сортування, складування Матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантій­ний (страховий)запас.

Транспортний запас визначається як різниця між часом перебу­вання вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення ван­тажовідправником і обробки банками за місцем знаходження поста­чальника і споживача.

Приклад 1.

Час руху вантажу від постачальника до споживача становить 20 днів. Поштовий пробіг документів — 12 днів. Обробка документів у постачальника і в банківських установах — 4 дні. За цих умов транс­портний запас дорівнює чотирьом дням (20-12-4).

За наявності кількох постачальників транспортний запас щодо конкретних видів матеріальних цінностей розраховується як серед­ньозважена величина.

Якщо сировина й матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не встановлюється.

Підготовчий запас — це час для прийняття, розвантаження, сор­тування, складування матеріалів.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), як­що вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма тех­нологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кож­ного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Поточний запас — норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони над­ходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.

У норму оборотних коштів, як правило, включається середній поточ­ний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визначається на підставі договорів із постачальниками або ви­ходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.

У разі, коли за розробки норм оборотних коштів у частині поточно­го запасу щодо окремих видів матеріалів відсутні планово-календарні строки поставок, середній інтервал між поставками визначається на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кіль­кість днів у році (360) слід розділити на загальну кількість поставок да­ного виду матеріалів за звітний рік. У розрахунках середнього інтерва­лу не враховуються дрібні партії та надміру великі надходження.

Поставки від кількох постачальників можуть суттєво різнитися за обсягом і за величиною інтервалів між окремими партіями, що залежить від різних причин — особливостей транспортування, пері­одичності випуску тих чи тих матеріальних цінностей постачальни­ками, умов конкретних договорів на постачання тощо. У такому разі середній інтервал між поставками розраховується як середньозва­жена величина. Для її визначення обсяг кожної поставки сировини й матеріалів множать на інтервал у днях до наступної поставки і суму

Таблиця 1

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНОГО ІНТЕРВАЛУ ПОСТАВКИ

Дата надходжен­ня матеріалів від постачальника

Обсяг поставки, т

Інтервал у днях до наступної поставки

Похідні числа

(гр. 2 х гр. 3)

Пояснення причин ви­ключення поставок із роз­рахунків

05.І

420

15

6300

20.І

350

37

12950

26.ІІ

300

16

4800

14.ІІІ

90

Одноразова дрібна поставка

22.ІІІ

310

19

5890

10.IV

410

15

6150

25.IV

870

Випадкове надміру велике надходження

13.V

360

16

5760

29.V

430

18

7740

17. VI

400

13

5200

30.VI

390

12

4680

12.VІІ

370

25

9250

і т.д.







Усього

5840

109320

одержаних добутків ділять на загальний обсяг поставки, узятий для розрахунків середньозваженого інтервалу.

Приклад 2.

Розрахунок інтервалу між поставками методом середньозваженої величини (табл. 1).

У розрахунок береться 4880(5840 — 960). Середньозважений ін­тервал 22 дні (109320 : 4880).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок