Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

Назва:
ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,24 KB
Завантажень:
217
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Форми безготівкових розрахунків

Оскільки всі підприємства і організації повинні обов’язково зберігати свої грошові кошти на рахунках в банках, то на практиці їх взаємовідносин повинні використовуватися певні форми платіжних документів. Вони заповнюються підприємством і служать для банку розпорядженням по списанню чи зарахуванню грошових засобів на рахунок підприємства.

Всі платіжні документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і мати в обов’язковому порядку наступні реквізити:

найменування розрахункового документа;

номер, дата, місяць і рік виписки;

найменування та номери банків платника і одержувача коштів;

номери рахунків платника і одержувача коштів (в банку);

найменування платника і одержувача;

призначення платежу (крім чеків);

сума платежу цифрами та прописом;

на першому примірнику розрахункового документа повинні бути підписи керівника підприємства, головного бухгалтера, відбиток печатки.

Відповідно до існуючої в нашій країні практики встановлені такі форми безготівкових розрахунків: платіжними вимогами, платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами, чеками, векселями.

Використання тієї чи іншої форми платіжних документів не залежить від банку, а визначається договором між платником і одержувачем коштів.

При виборі тієї чи іншої форми розрахунків підприємства повинні враховувати багато факторів: місце знаходження платника та покупця, швидкість обігу грошових коштів, можливість взаємного контролю, джерела коштів для платежу, гарантію сплати і т. д.

Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми грошей через банк. Механізм розрахунку платіжними вимогами показаний на рисунку 2.4.

Платіжне доручення – це документ, який містить наказ платника банку про списання з його рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача (рис. 2.5)

1

Рис. 2.5. Схема розрахунків платіжними дорученнями

Платіжні доручення зручні при авансовій оплаті за товари, при виконанні платежів до бюджету тощо.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який об’єднує платіжну вимогу і платіжне доручення. Частину документу “платіжна вимога” заповнює одержувач, а другу частину – “доручення” – заповнює платник при згоді на оплату.

На рисунку 2.6 поетапно відображено процес розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

Рис. 2.6. Схема розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

Акредитив – це розрахунковий документ, який містить доручення банка платника банку одержувача оплати товар (послуги) лише при виконанні одержувачем умов, вказаних в акредитиві (рис 2.7). Акредитив вигідно використовувати у відносинах з неакуратними платниками.

3) Акредитив і

4) Зарахування коштів перерахування коштів. 2) Списання коштів з

на рахунок одержувача. Рахунку платника.

Рис. 2.7. Схема розрахунків акредитивами.

Розрахунковий чек – це документ, який містить доручення чекодавця (платника) банка про перерахування з його рахунку певної суми грошей на рахунок чекодержателя (одержувача) при здачі ним чека в банк. Схема розрахунків чеками наведена на рисунку 2.8.

Одним з методів платежу є залік взаємних (зустрічних) вимог. Сутність його полягає в тому, що взаємні вимоги та зобов’язання боржників і кредиторів погашаються в рівновеликих сумах і лише на різницю між ними виконується платіж.

На основі заліку зустрічних вимог організовані і бартерні операції. Бартерні операції – взаємні товарообмінні операції з передачею права власності на товар (натуральний обмін) без зазначення зовнішньоторгових об’єднань та безгрошових (банківських) розрахунків за поставлений товар.

В результаті розвитку комерційних зв’язків виник спосіб розрахунків на умовах відстрочки платежу з використанням векселів.

Вексель представляє собою цінний папір, який містить зобов’язання – нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити певну суму грошових коштів (розрізняють простий – “соло-вексель” та переказний – “трата”).

Вексель с формою оформлення комерційного кредиту, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки сплати боргу за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

При видачі простого векселя векселедавець зобов’язаний сплатити безпосередньо векселедержателю певну суму. При цьому векселедержатель приймає на се6е зобов’язання перед іншою стороною – векселедержателем виплатити певну суму грошей після настання певного строку (рис. 2.9.)

2) Вексель.

Рис. 2.9. Спрощена схема розрахунків простим векселем.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок