Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> Основні функції векселів в господарчій діяльності

Основні функції векселів в господарчій діяльності

Назва:
Основні функції векселів в господарчій діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,81 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Головні особливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговим зобов'язанням. Тобто в текстів векселя немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов'язковість оплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає, що фізичні та юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовне абстрактне зобов'язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньому суму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткий строк, Формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1—3 місяці; по-четверте, предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі конкретної комерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї. Нині він функціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вносити будь-яких доповнень, що пов'язують виконання вексельного зобов'язання з відносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливість введення до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які не позбавляють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедуру розрахунків.

Порядок видачі векселів строго регламентований. Випи­сується вексель лише на спеціальному бланку, що виготовляється із спеціального паперу і має відповідний захист проти фальшу­вання (16 положень). Друкується він офсетним способом та високим друком. За текстом, графічними елементами та розміщен­ням реквізитів вексельні бланки відповідають зразкам за номе­рами 1 і 2.

Вексельні бланки можна заповнювати як звичайною авторучкою, так і на друкарській машинці або іншим способом. Розмір даного бланка — 105х297 мм. Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підпи­сується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та скріплюється печаткою.

Постановою Верховної Ради від 17.06.1992 р. "Про застосування векселів у господарському обороті України" передбачено систему операцій і порядок придбання бланків векселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднісши дані затрати до загальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів, ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідними прибутково-розрахунковими документами, а списання — одночасно із записом реалізації, як і будь-якого з різновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в касі нарівні з грошовими коштами і в порядку, встановленому Правилами ведення касових операцій у народному господарстві.

Основними суб'єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов'язання є векселедавець і векселе-держатель. Векселедавець — це особа, яка видала вексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа нази­вається трасантом. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказану суму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов'язку. Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себе відповідальність за [ платіж, вважається недійсною. Особа, на яку подано позов на основі переказного векселя, не може протиставити векселедержателю ніяких заперечень, зумовлених особистим ставленням ' до векселедавця чи попереднього векселедержателя.

Векселедержатель — особа, у якої знаходиться переказний вексель, власник векселя. Після закінчення строку платежу він має право на отримання вказаної суми грошей. Векселедержатель, що записаний у даному векселі, називається першим векселедержателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законним векселедержателем є особа, яка гарантує своє право на безперервному ряді індосаментів, тобто перевідних записів на векселі. Векселедержатель має право на сам вексель і зо­бов'язаний віддати його тому, хто втратив право володіння даним векселем лише тоді, коли придбав його недобросовісно або ж, купуючи вексель, зробив грубу помилку. Він має право і на отримання платежу від акцептанта, а також у порядку регресу від усіх інших відповідальних за даним векселем осіб.

Своєрідність регресу пов'язана з відмовою платника виконати вексельне зобов'язання. Тоді векселедержатель м право вимагати оплати векселя у порядку оборотної вимоги і інших відповідальних осіб, в т.ч. векселедавця, індосанті авалістїв, що солідарне зобов'язані перед ним. Регресивний позі може пред'являтися до всіх цих осіб або ж до кожного зокрема. Але це можна зробити тільки у тому випадку, коли відмова в акцепті чи платежі була засвідчена актом протесту або іншим способом, що передбачений вексельним законодавством.

Правильним векселедержателем є: по-перше, особа на ім'я якої виписано вексель; по-друге, особа на ім'я якої зроблений останній надпис на векселі; по-третє, будь-хто з власників векселі якщо останнім надписом на векселі є бланковий індосамент.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Основні функції векселів в господарчій діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок