Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності

Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності

Назва:
Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,58 KB
Завантажень:
92
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему
Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності


МВФ: проблеми створення і діяльності
Наднаціональна координація міжнародних фінансів здійснюєть-ся міжнародними та регіональними валютно-фінансовими організа-ціями, які створюються на базі багатосторонніх угод між держава-ми. Їхня мета — сприяння розвитку зовнішньої торгівлі й міжна-родного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.
Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк рекон-струкції та розвитку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку. Окрім МБРР до структури Світового банку вхо-дять: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціа-ція розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр із врегулювання інвестиційних супе-речок (МЦВІС).
У липні 1944 p. представники 44 країн на валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі (США), підписали "Заключний акт", складовими якого були Статути Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МВФ та МБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна надна-ціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізова-ної представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ розпочав свою діяльність з березня 1947 p. Місцеперебування — Вашингтон.
Згідно зі Статутом, метою створення МВФ було сприяння міжна-родному валютному співробітництву та стабілізації валют, створен-ня багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн — членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ресурси складаються з внесків країн-членів, для кожної з яких вступна кво-та встановлюється залежно від частки країни у світовій торгівлі. Ця квота переглядається кожні 5 років. Квота країн — членів МВФ під час дії Бреттон-Вудської валютної системи складалася з 25 % у зо-лоті й 75 % — у національній валюті даної країни, а з моменту введення в дію Кінгстонської валютної системи ця квота складаєть-ся з 22,7 % — у вільно конвертованій валюті й 77,3 % у націо-нальній валюті.
Тільки в 1991—1992 pp. членами Фонду виявили бажання стати понад 20 країн світу, в тому числі країни — колишні республіки СРСР. Всього на сьогодні членами МВФ є 181 країна. Україна, разом з іншими державами, що входили до складу колишнього СРСР, була прийнята до МВФ у 1992 p. Її квота становить 0,69 % у загальному капіталі фонду (табл. 9.1).
У 1947 p. членами МВФ були 49 країн світу, а його основний капітал становив 7,7 млрд дол. США. Найбільші розміри квот нале-жали Сполученим Штатам Америки, Великій Британії, Франції, Китаю та Індії. Нині оплачений капітал сягає 297 млрд дол. США (212 млрд СДР). Із цієї суми 2/3 належить промислове розвинутим країнам і лише 1/3 — країнам, що розвиваються, які становлять 4/5 членів Фонду (табл. 9.2).
Керівні органи Фонду — Рада управляючих, Директорат, Секре-таріат. Вищим органом є Рада управляючих, яка приймає у Фонд нових членів, затверджує зміни паритетів валют країн-учасниць, пе-реглядає квоти, розподіляє чистий прибуток Фонду. Директорат зай-мається поточним регламентуванням діяльності цієї організації.
Голоси в Раді управляючих МВФ розподіляються залежно від розміру квоти тієї чи іншої країни. Кожний член Фонду має в Раді 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. СДР квоти. Тому США фактично володіють правом "вето" при вирішенні найважли-віших питань діяльності МВФ, чим ставлять у залежність всі інші країни — члени Фонду, Так, частка США у загальній кількості го-лосів становить 17,7 %, а прийняття ключових рішень вимагає ква-ліфікованої більшості — 85 % голосів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Міжнародні фінансові інституції МВФ: проблеми створення і діяльності

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок