Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> Форми регулювання валютно-фінансових потоків

Форми регулювання валютно-фінансових потоків

Назва:
Форми регулювання валютно-фінансових потоків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,38 KB
Завантажень:
428
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Форми регулювання валютно-фінансових потоків


План
1. Валютно-фінансова політика держави
2. Валютні обмеження та валютні ризики


1. Валютно-фінансова політика держави
Валютне регулювання — одна з форм державного регулюван-ня міжнародних економічних відносин, спрямована на регулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою урівноваження платіжних ба-лансів, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів у руках держави.
Системи національного регулювання грошово-валютних відно-син мають дуже давню історію. Воно розпочиналося, як правило, з впровадження заборони вивозу золота з країни. Поступово це регу-лювання поширилось на інші валютні цінності, у тому числі на платіжні засоби та цінні папери: акції й облігації. З уведенням оборотності валют валютне регулювання в деяких розвинутих краї-нах було скасоване, в інших — значно послаблене.
Валютне законодавство розвинутих країн визначає коло валютних операцій, які можуть підлягати валютному регулюванню. У більшості випадків вони поділяються на операції, пов'язані з міжнародним рухом капіталів, зовнішньою торгівлею, міжнародними борговими відносинами, операціями із золотом та іншими валютними ціннос-тями, та операції, пов'язані з розвитком таких сфер міжнародних відносин, як туризм, інші форми спеціальних міждержавних виплат.
Валютне регулювання забезпечується спеціальною системою пра-вових норм і засобів. Деякі спеціалісти-правники розглядають цю систему як самостійний інститут права (у зарубіжній літературі його називають "валютним правом").
У розвинутих країнах ринкової економіки валютне регулюван-ня здійснюється або міністерствами фінансів (у більшості країн), або центральними емісійними банками (Велика Британія, Данія), або спеціальними урядовими установами (Франція, Італія).
У системі державного регулювання економічного життя кожної країни виділяють сукупність заходів, які вживаються центральними банками у сфері грошового обігу і валютних відносин з метою впли-ву на купівельну спроможність грошей, валютні курси та на економіку загалом, що становить сутність певної валютної політики держави. Ця політика здійснюється переважно у двох формах: обліковій (дис-контній) та девізній.
Облікова (дисконтна) політика означає зміну облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу шляхом впливу на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного пла-тіжного балансу центральний банк підвищує облікову ставку і цим самим стимулює приплив іноземного капіталу з країн, де цей рівень нижчий. Цей приплив короткострокових капіталів поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковий попит на національну ва-люту, таким чином сприяючи підвищенню її курсу. Досить неорди-нарним прикладом застосування облікової валютної політики на сучасному етапі розвитку грошово-валютних відносин можуть служи-ти дії Центрального банку Швеції, коли в другій половині 1992 p. виникла паніка на валютних ринках Європи і шведська крона опи-нилася у досить скрутному становищі. Щоб терміново підвищити валютний курс крони, було оголошено рішення Центрального банку про підвищення ставки позикового процента до 75 %, а згодом цю ставку було встановлено на небаченій досі в практиці валютних відно-син позначці в 500 %. До такого неординарного заходу Централь-ний банк Швеції вдався, щоб зупинити відплив валюти за кордон. Саме в той час до аналогічних заходів вдався і Центральний банк Норвегії.
При значному активному сальдо платіжного балансу, що буває досить рідко, центральні банки відповідних країн вдаються до про-тилежних дій. Вони знижують облікову ставку і тим самим стиму-люють відплив іноземного й національного капіталу з метою змен-шення активного платіжного сальдо. За цих умов зростає попит на іноземну валюту, зростає її курс, а курс національної валюти відповідно падає.
Облікова політика — це традиційний метод регулювання валют-ного курсу. Але в сучасних умовах ефективність цього методу знач-но зменшилася за рахунок інтенсивних процесів інтернаціоналізації господарського життя і негативного впливу дорогих кредитів на розвиток національних економік.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Форми регулювання валютно-фінансових потоків

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок