Головна Головна -> Реферати українською -> Фінанси -> реферат українською: Фінансові ринки: зовнішні та внутрішні.

Фінансові ринки: зовнішні та внутрішні. / сторінка 5

Назва:
Фінансові ринки: зовнішні та внутрішні.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,02 KB
Завантажень:
439
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
У 1996 р. в обігу за межами США знаходилось до 250 млрд дол. США - 55% сукупної грошової маси в "зелених" купюрах [15, 42].
Особливої гостроти набуває проблема заборгованості як на корпоративному мікрорівні, так і в сфері державних макрофінансів. Відомий з теоретичного курсу показник фінансового лівереджу показує рівень співвідношення запозичених (боргових) і власних ресурсів та відображає ступінь ризикованості фінансової поведінки позичальників. В умовах відносної економічної стабільності вважається прийнятним значення цього показника в межах до 50%. Ситуація вирівнювання обсягів ресурсів власних і запозичених, особливо в разі надлишку останніх в загальній структурі капіталу, має негативний сигнальний ефект і є пересторогою для потенційних контракторів. Коефіцієнт бета, як вимір величини систематичного недиверсифікованого ризику, безпосередньо кореспондується з показником фінансового лівереджу, і їх зростання відбувається одночасно.
У корпоративному секторі для фінансування власного розвитку практично завжди використовуються запозичені ресурси. Інколи це в разі недостатності засобів відшкодування чи зміни економічної кон'юнктури призводить до обвальних наслідків. Хрестоматійним прикладом тут може бути недавня ситуація у південнокорей ській економіці. Орієнтація південнокорейських корпорацій на зовнішні позичання в середині 1990-х рр. призвела до кількакратного перевищення боргу над величиною акціонерного капіталу і відповідно до росту фінансового лівереджу. Так, у 1996 р. відношення боргу до акціонерного капіталу становило для корпорації "Daewoo" - 316%, "LG" - 378%, "Hуundaі" - 453%, "Samsung" - 473% [11, 41]. Наступного 1997 р. середнє значення цього показника для вибірки найбільших південно-корейських структур вже становило 593%! [12, 93]. Значна індивідуально-вибіркова концентрація боргового капіталу призвела до штучного перенасичення окремих галузей і підприємств кредитними ресурсами та появи надлишкових, не повністю затребуваних ринком виробничих потужностей. Пропозиція і попит стали неврівноваженими. Внаслідок цього знизились прибутки на авансований капітал і підвищився ризик неплатоспроможності в реальному і фінансовому секторах економіки. Перевантажена кредитними засобами структура фінансування під час глобальної кризи 1997-1998 рр. зазнала руйнації з відповідними негативними наслідками для корейської (і не тільки) економіки в цілому.
Реципієнтами міжнародних позик на макрорівні виступають здебільшого суверенні держави, а не окремі підприємства. Динаміка ринку державних позичань показує досить загрозливу картину щодо орієнтирів економічної безпеки країн-позичальників. Сумарний зовнішній борг країн, що розвиваються, збільшувався в останній чверті ХХ сторіччя в середньому щороку на 5% і перевищив у 1997р. 1,4 трлн дол. США. Тягар надмірної державної заборгованості вперше похитнув світовий економічний устрій у 1982 р., коли Мексика заявила про нездатність обслуговувати боргові зобов'язання у повному обсязі. Згодом інші латиноамериканські країни (Аргентина, Перу, Бразилія) зробили аналогічно. З того часу бере відлік період формування окремого ринку суверенних боргів, який значною мірою вплинув на економічну динаміку наступних років.
Спекулятивні наміри при наданні суверенних позик проглядаються в ході аналізу строкової структури заборгованості країн-реципієнтів капіталу. За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS - Швейцарія, Базель), у порівняно "тихий" 1997 р. короткотермінові позики для більшості країн, що розвиваються, були домінуючими. Наприклад, позики з терміном погашення до одного року становили в економіці Тайваню 87,3% загальної зовнішньої заборгованості, провідних країн блоку АСЕАН (насамперед Таїланд, Індонезія, Малайзія, Філіппіни) - від 58,8% до 67,9%, Південної Кореї - 60,1%. Серед латиноамериканських країн за цим показником "лідирували" Бразилія (62,2%) та Аргентина (53,8%). У Центральній і Східній Європі короткотермінова заборгованість утворювала дещо строкату картину і становила: для Угорщини - 37,0%, Польщі - 46,2%, Чехії - 53,4%, РФ - 55,4% [16, 53].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Фінансові ринки: зовнішні та внутрішні.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок