Головна Головна -> Реферати українською -> Іноземні мови -> Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах

Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах

Назва:
Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,87 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах


У час глобальних перетворень у всіх сферах людського життя розвиток мов світу, і англійської мови зокрема, значною мірою зумовлений тим впливом, який на них здійснюють соціально-політичні зміни. Вплив політики та засобів масової інформації на мовну ситуацію в англомовних країнах став поштовхом до виникнення лексичних одиниць з яскраво вираженими вуалітивними функціями. Аналіз друкованих англомовних джерел, зокрема періодичних газет та журналів, свідчить про посилену увагу громадськості до цього феномену та про труднощі, які виникають при інтерпретації таких одиниць. Для вирішення подібних проблем слід детально вивчити лінгвальну природу та особливості одиниць вторинної номінації як основних засобів вираження ухильності.
Під мовною номінацією ми розуміємо “закріплення за мовним знаком поняття-сігніфіката, який відображає конкретні ознаки денотата – властивості, якості і відношення, завдяки чому мовні одиниці виражають змістовні елементи вербальної комунікації” [1: 112]. Слово може бути провідником як сигніфікативно-денотативного, так і експресивно-образного змісту. В останньому випадку номінація якісно відмінна від безпосереднього найменування. Таку номінацію називають вторинною. Сутність вторинної номінації полягає в тому, щоби, відбиваючи у свідомості носіїв мови, їх практичний і суспільний досвід, звертати факти позамовної дійсності в мовні значення.
Найбільш яскраво специфіка вторинної номінації розкривається при аналізі різних способів утворення нових слів. Одним із найпоширеніших способів створення будь-якого слова є використання загальновживаних слів у функції термінів. Коли нове явище виявляє щось загальне з тим, що відомо з колишнього досвіду, виділення і закріплення цього загального здійснюється за допомогою мови: нові поняття формуються на базі слів, що маються в тій чи іншій мові. Збагачення знання про світ зручно і природно фіксувати за допомогою уже відомих образів, закріплених у лексичних значеннях (слів). Чим більше в існуючому значенні слова міститься інформації, що збігається з властивостями пізнаваного об’єкта, тим вища ймовірність обрання даного слова для позначення іменованого об’єкта.
Експресивно-забарвлена лексика – це результат вторинної номінації в основному (якщо відволіктись від звукосимволізму і подібних екзотизмів, в тому числі рідкісних слів із втраченою внутрішньою формою). Експресивність мовних елементів – це ознака, властива тією чи іншою мірою кожному стилю (за виключенням офіційно-ділових документів). Але ця ознака виявляється у кожному із стилів по-різному. Експресивність у стилі мови художньої літератури є провідною ознакою, у газетному – ця ознака факультативна.
Під експресивністю ми розуміємо підсилення виразності інформації, створених шляхом особливого відбору і комбінування мовних засобів. Експресивність – комплексне поняття, яке складається із чотирьох компонентів: підсилення, зображальність, емоційність, образність. Під підсиленням мається на увазі збільшення ступеня інтенсивності дії. Під зображальністю розуміємо характеризуючу і деталізуючу функції експресії. Джерелом зображальності дієслів може бути наявність у їхній семантичній структурі сем, що вказують на те, як проходить дія, чи сем, що деталізують дію. Емоційність відображає різноманітні почуття, що їх переживає людина. У газетному стилі емоційність має оціночний характер. Саме емоційно забарвлені дієслова дозволяють виразити цю оцінність імпліцитно, що відповідає прагматичній настанові газетної комунікації. Образність виражається за допомогою образів [2: 139]. Створення образу у читача проходить через сприйняття. У газетному стилі є переважно дві форми образності: зорова і слухова. До джерел експресії, основою яких є образність можна віднести метафоризацію і метонімізацію. Образність може полягати і у порівнянні і у перифразі та інших стилістичних прийомах. Виявилось, що газетному стилю притаманна образність, яка є в основі метафори і метонімії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Засоби вираження вторинної номінації у медіа та політичному дискурсах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок