Головна Головна -> Реферати українською -> Іноземні мови -> ACOD

ACOD

Назва:
ACOD
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
68,93 KB
Завантажень:
137
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
План:

1. Основні тенденції розвитку наук, еволюція документа як фактори розвитку класифікації.

2. Еволюція систематичної документної класификації за рубіжем ХІХ-ХХ ст.

3. Розвиток вітчизняних класифікаційних систем ХV-ХVІІІ ст. Основні вітчизняні класифікації першої половини ХІХ ст.

4. Особливості бібліографічної класифікації ХІХ ст., бібліографічна класифікація Анастасевича, Міжова, класифікація Беккера.

5. Десяткова класифікація М. Д’юі: принципи побудови, недоліки росповсюдження в світі аспекти та сфери застосування.

6. Розтяжна класифікація Ч. Кеттера. Ідея створення єдиної класифікації документів та її вплив на систематику книг на початку ХХ ст.

7. Класифікація бібліотечного конгресу США, особливості структури. Приорітет змісту над формою та країнознавча державна ознака як фактори методичної будови таблиць.

8. Предметна класифікація Брауна, науковість системи, еволюціонний принцип ряду будови класифікації, особливості структури.

9. Бібліографічна класифікація Г. Блісса класифікація наук як методологічна класифікація. Особливості структури та бази індексації.

10. Класифікація Ш. Рамсанатана як перша аналітико-сентетична (фасетна) комбінаційність індексацій, фасетна формула будови індексу, причини обмеження, застосовування класифікації.

Класифікація наук Френсіса Бекона (1561 1626), одного з основоположників нової філософії і природознавства, якого Маркс називав «родоначальником англійського матеріалізму», з’явилася на початку XVII в. До цього періоду на розвиток науки вплинули такі чинники, як великі географічні відкриття Колумба і Магеллана; астрономічні відкриття Коперника, що міняли уявлення про всесвіт; успіхи природознавства і техніки, в тому числі винахід книгодрукування. Саме тоді розвиток і подальша диференціація наук висунули потребу в їх класифікації.

Ф. Бэкон виклав свою систему знань в труді «Велике відновлення наук. Про достоїнство і примноження наук» (1623), в якій гостро критикує лженауку середньовічних схоластів, яких він називав «ідолами». Сучасник Шекспіра і Галілея, Ф. Бекон прагнув до відродження наук, що підкреслив назвою свого труда.

Борючись зі схоластикою, що панувала в середні віки, Ф. Бекон розробив систему знань, вельми розгорнену і що вплинула великий чином на вчених в подальші два сторіччя. Досить сказати, що його класифікація майже цілком була сприйнята французькими матеріалістами, просвітниками-енциклопедистами XVIII ст.

На відміну від середньовічного мислення, що виходило з голих міркувань, Бекон висунув новий спосіб вивчення, побудований на спостереженні і досвіді, що виходив з фактів; розробив інший науковий метод індуктивний. Дедукція (міркування) «мати помилок»; її треба замінити методом сходження від приватного до загального, що йде від фактів, індукцією, бо тільки факти повинні служити основою науки і філософії.

УХ. Бэкона є яскрава і образна характеристика різних способів пізнання. Догматиків, що ігнорували досвід, що виходили тільки з міркувань, він порівнював з павуками, які тягнуть павутину з самих себе і будують чисто умоглядні системи. Емпіриків з їх вузьким підходом, обмеженим тільки досвідом, він порівнював з мурашками, які багато трудяться і користуються готовим матеріалом; вони збирають і нагромаджують факти, створюючи мурашину купу. Дослідників же, людей науки, він уподібнює бджолам, які збирають сік рослин (т. е. беруть матеріал у поза), а потім переробляють його в мед своїми силами. Істинний вчений, спираючись на досвід, аналізує свої спостереження, обробляє їх, перевіряє і теоретично узагальнює.

Таким чином, шлях вченого, по думці Ф. Бекона, йде від спостереження і порівняння, від збирання фактів до їх обробки і узагальнення. Прогресивні по своєму характеру, ці уподібнення увійшли в історію науки і відносяться до основних її методів. У основу класифікації наук Ф. Бекон поклав три різні здібності людини пам’ять, уява, розум. Відповідно цим джерелам всі знання розділялися на три більших частини:

Історія продукт пам’яті

Поезія продукт уяви

Філософія результат діяльності розуму або

наука

Початковий розподіл давався не по об’єктивній ознаці, а на чисто психологічній основі за трьом здібностями людини, т. е. по різних властивостях людської психіки. Такий принцип розподілу, висунений штучно, не був даний уперше Ф. Беконом. Але він був першим, що застосував цей трикратний розподіл до кінця.

Сам хід основного ряду, послідовність від історії до філософії, або науки, відображав матеріалістичні погляди Ф. Бекона в основі людського пізнання лежить практичний досвід; дані досвіду закріпляються пам’яттю, доповнюються уявою і узагальнюються розумом. Звідси три області знання, три групи наук: історія поезія філософія.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 



Реферат на тему: ACOD

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок