Головна Головна -> Реферати українською -> Іноземні мови -> Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові

Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові

Назва:
Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,75 KB
Завантажень:
353
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові


Статус дебітивної модальності в ієрархії інших модальних значень є неоднозначним і нестійким; лінгвісти по-різному визначають місце дебітивності у системі модальних значень речення. Так, Г. Золотова зазначає, що “модальні значення повинності, необхідності, можливості виявляються у відношеннях між дією і її суб’єктом, а не у відношенні змісту висловлювання до дійсності, саме тому вони не виступають різновидами основного модального значення речення…” [Золотова 1973: 143].
У лінгвістичних працях, які досліджують облігаторний зв’язок між суб’єктом і дією, паралельно з терміном “дебітивність” використовується термін “необхідність”. Виникає питання: чи ці терміни ідентичні, чи вони позначають різні відношення? Одностайної відповіді на нього немає. Так, у “Російській граматиці” (1980) значення повинності і необхідності розрізняються (зокрема при аналізі модальності інфінітивних речень). Г. Золотова також розмежовує ці поняття, використовуючи обидва терміни [Золотова 1973]. "Повинність" визначається як "динамічна" (не-статична) необхідність, тобто як необхідність діяти, робити вибір [Чуршуков 1998: 98], а "статична" необхідність передбачає "відсутність вибору" і виражається формулою: "повинен" – "зробить, навіть якщо не захоче"; по-друге, "повинність" як властивість, притаманна суб'єкту (онтологічна властивість), не збігається з "можливістю", яка розуміється як "може" – "зробить, якщо захоче" [Корди 1988: 10]; по-третє, "повинність" відрізняється від "волюнтативності", оскільки джерелом повинності є не тільки суб'єкт, але й об'єктивне оточення. Т. Ломтєв, С. Небикова, О. Крючков користуються тільки одним терміном "необхідність”, в той час як П. Лекант, І. Осетров вживають лише термін “дебітивність”, ототожнюючи його з “необхідністю”. Ще інші лінгвісти (С. Вауліна, Н. Мишкіна, Л. Фоміна) розглядають значення повинності як складову модального значення необхідності. При цьому Н. Мишкіна зазначає, що реалізація поодиноких значень неминучості, вимушеності, потреби, повинності і змушуваності – це результат взаємодії категорії необхідності із значеннями ситуативно–оцінної категорії [Мышкина 1979: 12-13]. У колективній монографії “Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность” (1990) необхідність досліджується у широкому плані, тобто включає в себе модальність повинності (“слово повинен займає особливе місце, і, безумовно, виступає домінантою даного ряду” [Цейтлин 1990: 147]. Інші дослідники (Є. Бєляєва, С. Туровська) об’єднують модальність необхідності із модальністю дебітивності і зараховують до мікрополя вимушеності.
Як бачимо, чітких критеріїв розмежування понять повинності і необхідності немає, що часто призводить або до їх повного ототожнення, або до нашарування один на одного. Насамперед це пояснюється об’єктивними труднощами, оскільки лексичні одиниці, від яких утворено назви категорії: “повинен” – повинність, “необхідно” – необхідність – багатозначні і можуть пояснюватися один за допомогою іншого. Однак між повинністю і необхідністю є й суттєві відмінності навіть з логічної точки зору, бо ці мовні значення позначають різнорідні характеристики дійсності: необхідність і повинність. Обидва терміни вказують на обов’язковість виконання дії. Проте, на відміну від необхідності, повинність прямо пов’язана з морально–етичним поняттям “обов’язок”.
Отже, на нашу думку, варто об'єднати такі різновиди модального значення, як необхідність, повинність, вимушеність і под., терміном дебітивність (від дебітив – повиннісний спосіб, англ. debitive). Дебітивність розглядаємо як різновид “внутрішньої” об’єктивної модальності, що означає приписуваність певному суб’єкту дії, зумовленої зовнішніми обставинами, внутрішнім станом та потребами суб’єкта, закономірностями буття, законами, звичаями, традиціями, правилами, обов’язками, інструкціями, домовленістю, тобто нормами в широкому розумінні цього слова.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок