Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Історія села Манява.

Історія села Манява.

Назва:
Історія села Манява.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,76 KB
Завантажень:
221
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Історія села Манява.
Істрорія села обведеного з двох боків скалами, сягає в давнину, яку практично не можна відтворити ні письмовими, ні речовими джерелами. Тільки усні перекази тррохи відкривають завісу і дають повне розуміння минулого. Першим чітке пояснення назви народу, який проживав у підкарпатті дає візантійський історик Прокопій Кесарійський, який називає „склавінів” і показує географію їх поширення. Сучасники доволі чітко вказують місце поселення склавінів і антів слов’янських племен, які говорили на одній мові і мали однакові звичаї та обряди. За свідченням Прокопія вони займали велику частину земель сучасної України і Польщі. Територія заселена склавінами простягалась на півночі до Вісли, на сході – до Дністра. Переселення склавінів з обжитих місць у 5-7 ст. привело до часткового обезлюднення цих територій і залишенням тут тільки тут тільки дрібних поселень.
Правда ця назва призвела до заселення місцевості народом, який тікав перед монголо-татарами і необжитій місцині шукав собі порятунку. До цього часу можна віднести і поселення в долині річки Манявка на місці хутора „Бойки” недалеко від водоспаду.
Обширні землі бояр Доброславичів ще у 19 столітті вабили своєю красою, багатством різного звіра. Можна припустити, що тут було поселення мисливців, які полювали на звіра, адже Галицько-Волинське князівство в той час вело обшивну торгівлю у Західній Європі і Візантією.
Яка з цих версій правдиво доводить, а може і не доводить майбутні дослідження. Різні версії походження назви „бойки” як етнічної групи українців дещо пояснюють питання, але відповіді не дають. Ще в 1841 році І.Вагилевич став автором версії прот походження етнічної назви „бойки”, яку підтримував О.Партицький. суть гіпотези, яка не спростована по сьогодні і пов’язана з певними історичними подіями, полягала в тому, що назва „бойки” походила від назви віддалених кельтських племен боїв, що на початку нової ери заселяли європейські території, які прилягали до земель сучасної Бойківщини. В1836 році Іван Вагилевич здійснив похід в Карпати у розшуках пам’яток білохорватських племен. Побував за переказами і в Маняві, де йому показали „Блаженний камінь” – він передбачав, що це можуть бути рукотворні святині культу слов’ян дохристиянського періоду.
За те, що на території села Манява є хутір „Бойки” і це назва йде з незапам’ятних часів і відсуває дату заснування поселення на території села Манява і робить його одним з найстаріших поселень Карпат. Етнічну своєрідність бойків визначала насамперед специфіка їхньої господарської діяльності – переважно землеробство, яке в принципі збереглося і до сьогодні в питанні освоєння невжитків землі. В найстарішій метричній книзі, яка зберігається у церкві „Покрови Божої Матері” на кінець 18 ст. Початок 19 століття найбільш поширеним прізвищем було Бойчук, тобто нащадок Бойка.
Назва поселення селища відноситься до князівських часів Київської Русі, і тому можна говорити про часові рамки нашого послання в сучасному с.Манява.
З усього сказаного вище можна зробити висновок, що поселення в селі Манява одне з найстаріших в Карпатах і історія його сягає в сиву давнину.
Загальна характеристика території Манявського лісництва.
Манявське лісництво, загальною площею 3095 га, входить до складу Солотвинського держлісгоспу і знаходиться в південно-східній частині на території Богородчанського адміністративного району.
Контора лісництва знаходиться в с.Манява кв. 32 Богородчанського району Івано-Франківської області, на віддалі 12 км від контори держлісгоспу і 21 км від районного центру.
Манявське лісництво засновано в січні 1971 року після розєдання Солотвинського лісництва. Площа лісонасаджень складає 3095 га. Територія лісництва відноситься до району середньовисотних Скибових Горган і включає в себе слідуючі урочища:
„Млинська гора” – 172 га, висота над рівнем моря – 660 м;
„Кичер” – 264 га, - 910 м;
„Вертелів звір” – 440 га, - 1160 м;
„Синянка” – 334 га, - 1280 м;
„Криниці” – 416 га, - 1220 м;
„Кобили” – 355 га, - 1100 м;
„Остріки” – 272 га, - 930 м;
„Бубен” – 250 га, - 930 м;
„Скитик” – 342 га, - 890 м;
„Скит” – 240 га, - 800 м.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Історія села Манява.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок