Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> реферат на тему: Історія міста Коломиї

Історія міста Коломиї / сторінка 3

Назва:
Історія міста Коломиї
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,18 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Тут сказано, що Коломия є містечком." Ллє вона як важливе прикордонне місто посідала помітне місце в економіці краю, через що отримала "право складу солі" та інших то-варів ще з 1424 р. Крім того, Коломия залишалась стратегічним гра-дом на молдавсько-польському прикордонні, звідки нависала тоді ту-рецько-татарська небезпека, яка, починаючи з XIV ст., постійно тур-бувала Покуття з центром у Коломиї.
В. люстрації королівщини з 1616 року ми зустрічаємо такий поділ у старій частині міста Коломиї, яке ще на той час було над Прутом: згадуються Ринок (середмістя) і 8 вулиць — Шпитальна, Снятинська, Лелова, Рин, Козя, Глинська, Руський Кут, Двірська. Всі міщани, що на них проживали, платили чиншу від кількості ланів, які вони обробляли. В цілому це складало річно 5 злотих 14 грот.
Коли рух Довбуша набрав великого розмаху на Покутті, стриво-жена шляхта запросила допомоги від великого коронного гетьмана Йосифа Потоцького. Він звернувся із спеціальним універсалом до шляхти і всього населення Покуття, де закликав до боротьби з опришками Довбуша. Звернення читали по всіх селах і містах краю.
30 серпня 1742 року в Коломиї, біля міської ратуші, при зігнанні великої кількості міщан і передміських селян повірений від Коломийського староства зачитав цей універсал. Вій гласив: "Йосиф з Потока Потоцький (пан) у Станіславові, Бродах, Збаразькому князівстві і Немирові, воєвода і генерал київських земель, великий коронний гетьман, лежайський, снятинський, коломийський та інший староста.
Дано 21 серпня 1742 р. у Тернополі. Йосиф Потоцький, вели-кий коронний гетьман військ Корони".
Суворий універсал гетьмана Потоцького був прилюдно оголоше-ний у Коломиї з метою виявити і знищити народного героя.
З історичних джерел невідомо чи Олекса Довбуш за життя був у Коломиї, але не випадково мертве його тіло після трагічної заги-белі наказано було доставити до Коломиї.
24 серпня 1745 року Олекса Довбуш після важкого поранення помер. Стефан Дзвінчук 27 серпня перед Станіславівським шля-хетським судом після детальної розповіді про обставини загибелі ге-роя від його рушничної кулі сказав: "Тоді, коли Добощук помирав, у село Космач над'їхав милостивий пан Колендовський, губернатор Яблунівський. Незабаром Добощук при ньому і при людях космацької громади помер. Після смерті тіло Довбуша взяли на віз, возили по селах. Оголосили і оповістили всіх, що тіло буде встановлено в місті Коломиї".
Коломийська просвітянська традиція почалася з пам'ятного 1848 року, коли в місті в час "весни народів" з'явилася читальня, де ук-раїнське населення могло вивчати історію рідного краю, знайомитись з художніми творами, читати першу українську галицьку газету "Зо-ря Галицька" (1848-1857 роки). Здається, ця читальня стала пе-редвісником товариства "Просвіта", яке виникло через 40 років спо-чатку у Львові, а пізніше поширилося по всій Галичині.
Коломийська читальня існувала протягом 50-60-х років, особли-во активізувала свою роботу із заснуванням в місті народовцями в 1875 році філії товариства "Просвіта".
Протягом кінця XIX — початку XX ст. члени "Просвіти" дуже багато зробили у національному вихованні коломиян.
Коломийська "Просвіта" допомагала українцям відкривати очі на реакційну діяльність місцевих москвофілів, організовувала вечори пам'ятних дат, поширювала українську класичну літературу серед населення, засновувала філії свого товариства по передмістях і в навколишніх селах.
Із побудовою Народного дому в Коломиї тут зосередився весь просвітянський рух. В ньому працювали члени "Просвіти" із середмістя, українська еліта з числа гімназійних професорів, вчителів народних і професійних шкіл, частина адвокатів, священиків греко-католицької церкви і прості міщани-патріоти.
Протягом кінця XIX — на початку XX ст. читальні "Просвіти" засновувались на передмістях Коломиї і в навколишніх селах. В 1906 — 1907 роках така читальня працювала на Кутському передмісті — 57 членів на чолі з головою, гімназійним професором Йосифом Кузьмою. Читальня "Просвіти" діяла в Шепарівцях, мала 75 членів, Зголова — Петро Грицьків.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Історія міста Коломиї

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок