Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Яготинський край

Яготинський край

Назва:
Яготинський край
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,70 KB
Завантажень:
368
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Воістину, благословен край Яготинський своєю природою неповторною, краєвидами чудо-мальовничими, садами квітучими, полями родючими. Та найбільше - людьми добрими, працьовитими, співцями рідного краю, талановитими Саме такою і залишається в нашій нам яті наша славна землячка справді народна українська майстриня чудодійних картин - натюрмортів - Катерина Василівна Білокур.

Епіграфом життя її можна вжити рядки з безсмертних творів української поетеси Лесі Українки, які найбільш повно відображають духовний світ і душевний стан знаменитої богданівської художниці, її постійне прагнення до самовдосконалення.

Вона народилася 7 грудня 1900 року в день святої великомучениці Катерини. І назвали її Катериною. Вона невимовно страждала все життя, однак у нападах екстазу, натхнення , осяяння підносилося душею так головокрутно високо, гармонія і краса. Це закономірно, що вона народилася в Україні, в глухому, як сама казала, Богом забутому селі Богданівці, там невиліковно пристрастилася до малювання. Катерина Василівна любила самітність. Зачинивши двері, вона священнодіяла в своїй майстерні. І ніхто не мав права переступити поріг цієї невеликої кімнати.

Або йшла довгою стежкою в береги, де спілкувалася з природою, в якій черпала наснагу для життя і творчості. Спостерігаючи за хмарами, що настигли в блакитній височині, милуючись ранковим маревом туманів, художниця так високо підносилась душею, що ніби розчинялася в природі, ставала часткою природи. І тоді її фантазії оживали: вона говорила з Вітром, сумувала разом з осінню.

Щедро посіявши на полотно калину, мальви, жоржини, ромашки, чорнобривці, барвінок, колосся жита, пшениці, ячменю найулюбленіші квіти К.В.Білокур. Любов’ю до квітів вона була така ж ненаситна, як спрагла душа подорожжю спекотної днини на прохолодну воду.

Для тих, хто хоче навернутися до національних праджерел, знайти себе в Україні й запричаститися нею, листи Катерини Білокур – то бездонна криниця народного розуму, досвіду, мудрості, спостережливості.

Якби я всіма барвами вгадала, то я б на барву барву накладала І малювала б щирим самоцвітом, отак, як сонечко пречисте літом.

Краще, мабуть, не скажеш і сьогодні вже нікого не треба переконувати в тому, як же володіла "барвами" і "щирим самоцвітом" Катерина Василівна. Бо саме життя довело, що Катерина Білокур - явище настільки рідкісне, настільки оригінальне і самобутнє, що немає аналогій в українському і, взагалі, світовому образотворчому мистецтві Бо її талант, й майстерність - її власні. ні в кого не запозичені, притаманні тільки їй одній і понині для багатьох залишається загадкою, як вона могла творити такі диво-полотна, які ми сприймаємо, як пісні чи казки. Колись один з відвідувачів виставки Катерини Білокур сказав, що її картини слід споглядати тільки в супроводі народних мелодій. І це дійсно так Бо вона - справді митець народний, митець геніальний, художниця високоталановита, неповторна і яскрава Чудові здобутки її незрівнянного таланту відомі й шановані далеко за межами нашої країни.

Тяжка доля випала на порівняно недовгий вік Катерини Василівни. Змалечку, як і всі селянські діти, займалась буденною роботою - садила, полола, жала, пряла чи ткала. Самотужки опанувала азбуку, хотілося вчитися далі. Та, на жаль, на цьому й закінчилась освіта для майбутньої художниці – і початкова, і середня, і вища. І все ж, не зважаючи на це, своїм надзвичайно тонким, ліричним і чутливим серцем збагнула те, що залишилось за закритими дверима для багатьох високоосвічених і професіональних художників. Над усе Катерина Василівна любила квіти. В неї, практично, немає жодної картини, де б не було троянди, рожі, жоржини, красолі, ромашки, волошок, шавлії, кручених паничів, півників, лілеї тощо. Багато її творів так і називаються: "Квіти за тином", "Квіти увечері", "Городні квіти", "Польові квіти", "Букет квітів", "Півонії", "Жоржини". "Рожа" Та це й не дивно. Адже квіти для нашого народу споконвіку були втіленням тільки найвищої краси, а й всілякої людської досконалості. Але не задля квітів так пристрасно, так фанатично і високо горів жертовний вогонь життя Катерини Білокур - швидше тільки за ради людей. Кожне полотно повідує нам про життя і працю людську, хоч людей на них і не зображено. В гармонійній єдності постає перед нами світ, життя в усіх його проявах, його торжество і вічність краси.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Яготинський край

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок