Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ

ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ

Назва:
ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,51 KB
Завантажень:
1222
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ

Питання про те, як саме виникла Земля, цікавить людей уже не одне тисячоліття. Відповідь на нього завжди залежала від знань людства про Всесвіт та рівня розвитку науки.

Перша спроба відтворити наукову картину виникнення Сонячної системи була зроблена наприкінці XVIII ст. французьким математиком П. Лапласом у співдружності з німецьким філософом Кантом. На їхню думку, Сонячна система виникла з розпеченої газової туманності, яка під впливом сил тяжіння перетворилася на величезний диск. У ньому сформувалися густі ядра, які після охолодження перетворилися на планети. Основна частина туманності зосередилася у центрі і стала Сонцем.

Французький вчений Ж. Бюффон, що жив у XIX ст., зробив припущення, що колись близько від Сонця проходила інша зірка, її сила тяжіння викликала на Сонці величезну припливну хвилю, яка захопила речовину Сонця і розпорошила її на десятки мільйонів кілометрів. З окремих частин цієї речовини з часом сформувались планети.

Російський учений О. Шмідт у XX ст. запропонував таку гіпотезу виникнення Сонячної системи: Сонце, мандруючи нашою Галактикою, проходило крізь газопилову хмару й захопило її частину та потягнуло за собою. Тверді частинки газопилової хмари з часом злиплися і надалі стали холодними планетами, їх нагрівання відбулося пізніше в результаті надходження сонячної енергії. За цією теорією Землю можна вважати «захопленою у полон» Сонцем.

Цей перелік досить різних, іноді фантастичних, гіпотез можна продовжувати. Але, як би не сперечалися між собою вчені про походження Сонячної системи, вони єдині в тому, що всі планети мають спільну історію утворення. Звичайно, надалі доля кожної з них складалась по-різному. Земля проіснувала близько 5 млрд. років і перед тим, як набути сучасного вигляду, витримала багато дивних перетворень.

Отже, розрізняють два головних типи земної кори: материковий, що складається з трьох шарів (базальтового, гранітного, осадового), і океанічний, утворений лише двома шарами (осадовим та базальтовим).

В 1912 році німецький вчений А.Вегенер висунув гіпотезу (припущення) дрейфу материків. Вона полягала в тому, що більш ніж 200 млн. років тому на Землі існував єдиний материк - Пангея ("Єдина земля") і один океан — Тетіс. Потім материк поступово розколовся. Спочатку виникли два велетенських материки — Лавразія та Гондвана. З часом вони розпалися і почали рухатися (дрейфувати). Це привело до утворення сучасних континентів та океанічних западин (мал. 1).

Одним з головних доказів на користь гіпотези Вегенера є значна подібність обрисів сусідніх материків. Але за рахунок чого рухалися давні материки, яка сила примушує їх це робити й нині? Вегенер не зміг відповісти на ці запитання.

МАТЕРИКИ І ОКЕАНИ

Частини світу — значні за розмірами території, обмежені (за винятком Європи й Азії) з усіх боків водними просторами. їх шість (Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія з Океанією, Антарктида). Частини світу — категорія історико-географічна. Одна з частин світу — Америка об'єднує два материки: Північну Америку і Південну Америку. Материків (або континентів), як і частин світу, також шість (Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида). Материки (континенти) — найбільші за площею території, оточені з усіх боків водою (океанами, морями, протоками, каналами). Материки — категорія геолого-географічна. Один з материків — Євразія — об'єднує дві частини світу — Європу й Азію.

Континенти (материки) мають ряд спільних рис. Наприклад, майже всі вони звужуються з півночі на південь, тобто північна частина материків (крім Австралії і Антарктиди)" ширша і більша за площею, ніж південна.

Конфігурація материків, крім клиноподібних обрисів, може викликати й більш яскраві асоціації, наприклад: Євразія нагадує зануреного у воду верблюда, який лежить горбами (півострови Індокитай та Індостан) на південь; Африка — череп найдавнішої людини, що його знайшов Роберт Лікі в ущелині Олдовай (Танзанія), і ця знахідка була справжньою палеонтологічною сенсацією; Північна Америка — злу чаклунку Бастінду з відомої усім казки О.М.Волкова "Чарівник Смарагдового міста" (півострови Флорида і Юкатан нагадують, відповідно, ніс і зуб Бастінди, а Канадський Арктичний Архіпелаг — її волосся); Південна Америка — голову слона або ніжку балерини, напружені пальці якої — південна частина континенту і острів Вогняна Земля, а п'ята — район, прилеглий до мису Кабу-Бранку. Австралія — величезну розпечену сковороду, на якій смажиться не менший за розмірами духмяний млинець, а Океанія — зграю великої (о-ви Нова Гвінея, Північний, Південний) і малої риби (решта островів, яка обмежена приблизно 130° сх.д. та 100° зах.д.), що потрапила в сітку меридіанів і паралелей; Антарктида — холодну безмовну кригу або білого ведмедя (білі ведмеді, до речі, живуть на протилежному боці земної кулі — в Арктиці), який вийшов на полювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок