Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Економіко-географічна характеристика Казахстану

Економіко-географічна характеристика Казахстану

Назва:
Економіко-географічна характеристика Казахстану
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
118,94 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Площа - 2 717,3 тис. км2. Населення -17 млн чоловік. Столиця - Астана.

Казахстан - одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцять в Азії за кількістю населення.

На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні - з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході -з Китайською Народною Республікою.

Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташозана до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.

Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних (Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.

Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера - Зайсан, Маркаколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська).

Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ресурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ресурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.

Для населення Казахстану характерні стабільні темпи зростання. Пересічна його густота - б чол. на 1 км2. У межах країни населення розміщене нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Північні і південні райони мають більшу густоту населення, західні і центральні - меншу.

Міські жителі становлять більшість. Типовими є міста - центри гірничодобувної промисловості. Великі міста знаходяться здебільшого на півночі, північному сході та півдні. Найбільші міські агломерації - Алмати (1,2 млн чоловік) та індустріальний центр Караганда (600 тис. чоловік).

У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промислових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні.

Господарство Казахстану для свого розвитку має достатню і різноманітну природну базу. За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хімічним, агропромисловим комплексами Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія машинобудування, паливна, хімічна харчова промисловість. Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавку міді свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Це переважно матеріаломісткі галузі, які в розміщенні орієнтуються на сировинну базу. Основні райони зосередження кольорової металургії - Центральний та Східний Казахстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай - мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ -свинець, цинк).

Основний центр чорної металургії - Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксівному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області.

У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфоритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохімія, виробництво пластмас, галузі основної хімії. Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна промисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість розвиваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Основою електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теплові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Економіко-географічна характеристика Казахстану

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок