Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Пульсари та нейтронні зірки

Пульсари та нейтронні зірки

Назва:
Пульсари та нейтронні зірки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,88 KB
Завантажень:
453
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Пульсари та нейтронні зірки
План
1. Пульсари та нейтронні зірки
2. Чорні дірки
Наприкінці 1967р. група радіоастрономів з Кембриджського університету, проводячи свої спостереження, виявила, що їхній радіотелескоп зафіксував незвичайні сигнали — короткі імпульси радіошумів, що йдуть один за одним з інтервалом близько однієї секунди.
Спочатку зробили припущення, що це сигнали від запущеного кимось супутника, потім почали підозрювати, що нарешті вдалося прийняти сигнали від позаземної цивілізації. Незабаром було відкрито ще три пульсуючих радіоджерела, які дістали назву "пульсарів".
У наш час природа пульсарів і нейтронних зірок трактується так: до кінця життя зірки, коли вичерпується все ядерне пальне, що міститься в ній, зірка припиняє своє існування одним з декількох способів. Зірка з малою масою просто стискається і перетворюється на білого карлика. Зірка із середньою масою також може перетворитися на білого карлика, скинувши значну частину своєї речовини; при цьому може утворитися планетарна туманність. Зірки з масами від 1,5 до 2,25 сонячних мас стають нейтронними, а найбільш масивні перетворюються на чорні дірки.
У1934 році Бааде і Цвіккі з'ясували, що могло б відбуватися з мертвими зірками, маса яких становить від 1,5 до 2 мас Сонця. Так як тиск вироджених електронів недостатній, щоб зупинити стиснення, зірка стає все меншою і меншою. Тиск і густина зростають, поки електрони не вдавляться всередину атомних ядер, з яких складається зірка. Негативно заряджені електрони, з'єднуючись з позитивно зарядженими протонами, перетворюються на нейтрони. З часом, коли вся зірка стає за складом нейтронною, принцип заборони Паулі знову починає відігравати важливу роль. Сили взаємодії між нейтронами спричинюють появу тиску вироджених нейтронів. Цей новий, ще більш сильний тиск здатний зупинити стиснення зірки й призводить до появи нового об'єкта — нейтронної зірки.
У 1054 році астрономи Стародавнього Китаю відзначили появу на небі "зірки-гості" в сузір'ї Тельця. Яскравість цієї нової зірки була настільки великою, що її можна було побачити в сонячний день. Потім вона стала слабшати й незабаром стала зовсім невидимою для неозброєного ока; '
Коли сучасні астрономи спрямували свої телескопи на те місце неба, де згідно з давніми хроніками з'явилася "зірка-гостя", вони знайшли чудову Крабовиднуу туманність — свідчення вибуху наднової.
У 1968 р. на астрономів чекала нова радість: було виявлено пульсар, розташований якраз посередині Крабовидної туманності. Імпульси радіовипромінювання приходять від нього приблизно ЗО разів на секунду. Це відкриття дало привід для припущення, що вмираючі зірки якимось чином пов'язані з пульсарами.
Практично всі зірки обертаються — і всі вони, імовірно, мають магнітні поля. У звичайних умовах обидві властивості є досить несуттєвими. Наприклад, Сонце робить один оберт навколо своєї осі приблизно за місяць. До того ж його магнітне поле досить слабке. Однак якщо Сонце чи подібна до нього зірка стане стискатися до розмірів нейтронної зірки, то обидві ці властивості набувають винятково важливого значення. Щоб зрозуміти причину цього, уявімо собі фігуристку, яка виконує пірует на поверхні льоду. Притискаючи до себе руки,, фігуристка збільшує швидкість обертання. Це — прямий наслідок закону збереження моменту імпульсу. Аналогічно, якщо велика зірка стискається до малого об'єму, то швидкість її обертання стрімко зростає.
Коли зірка дуже велика, її магнітне поле розподіляється по великій площі, тому напруженість поля незначна. Однак, умираючи, зірка зменшується в розмірах. Те магнітне поле, що спочатку було розподілено на великій площі, зосереджується на декількох сотнях квадратних кілометрів. Напруженість поля в результаті цього збільшується. Якби Сонце зазнало стиснення до розмірів нейтронної зірки, то напруженість його магнітного поля збільшилася 6 у мільярд разів.
Отже, сама нейтронна зірка дуже мала — 15—20 км у діаметрі. Швидкість її обертання надзвичайно велика.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Пульсари та нейтронні зірки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок