Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Внутрішні географічні відмінності Росії

Внутрішні географічні відмінності Росії

Назва:
Внутрішні географічні відмінності Росії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,88 KB
Завантажень:
70
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Внутрішні географічні відмінності Росії

Росія складається з двох великих регіонів: Європейської та Азіатської частини, що істотно відрізняються не тільки природними та історичними особливостями, а й рівнем, проблемами та перспективами розвитку.

Європейська Росія, що займає 25 % території, має 79 % населення. Тут знаходяться 12 міст-мільйонерів, більша частина великих міських агломерацій. На європейський регіон припадає 90 % наукових досліджень, 85 % випуску промислової та сільськогосподарської продукції. Тут споживається основна частина електроенергії, металу, продукції обробної промисловості і сільського господарства.

Азіатська Росія займає 75 % території, а концентрує 21 % населення. Значну частину займає зона Півночі, складні природні умови якої створюють труднощі для життя людей і господарського освоєння території. Тому основна частина населення концентрується в більш комфортних для життя південних районах. Азіатська Росія відзначається переважно розвитком добувної промисловості. Звідси в Європейську Росію постачається паливо, руди, ліс. Багато ресурсів є унікальними та дефіцитними і надалі використовуватимуться в міжрегіональних перевезеннях, незважаючи навіть на значні транспортні витрати.

Зважаючи на умови формування, природно-ресурсний потенціал, спеціалізацію в територіальному поділі праці, на території країни виділяють історико-географічні райони. В європейській частині це - Центральна Росія, Російська Північ, Південь, Поволжя, Урал. В азіатській - Західний та Східний Сибір і Далекий Схід. У їх межах виділяють 11 економічних районів (мал. 74).

Центральна Росія

До складу району входять: Московська з містом Москва, Володимирська, Івановська, Костромська, Ярославська, Тверська, Калузька, Брянська, Орловська, Тульська, Рязанська, Воронезька, Липецька, Курська, Бєлгородська, Тамбовська, Нижньогородська, Кіровська, Новгородська, Псковська, Ленінградська з містом Санкт Петербург, Калінінградська, Смоленська, Владимирська області, Республіка Марій Ел, Мордовська Республіка, Чуваська Республіка.

Це найбільш освоєна і густо заселена частина Росії, ядром якої є колишня Московська держава. Нині тут проживає більш як третина населення всієї країни, розташована майже половина найбільших міст та міських агломерацій. Найпотужніші з-поміж них - Московська, Санкт-Петербурзька, Нижньогородська.

Район має значний та різноманітний природно-ресурсний потенціал, представлений запасами мінеральної сировини (буре вугілля, торф, залізні руди, фосфорити, кухонна сіль, будівельні матеріали), води та родючих грунтів. Тут є кваліфіковані трудові ресурси та значний науковий потенціал. Це забезпечує району провідну роль у науково-технічному прогресі, в інтенсифікації розвитку господарства.

Центральна Росія - високоіядустріальний регіон, в якому промисловість відіграє визначальну роль. Провідною галуззю господарства є машинобудування насамперед середнє, енергетичне і точне. Транспортне, верстатобудівне та точне машинобудування розвинуті повсюдно, проте найбільша концентрація його спостерігається в межах головних міських агломерацій. На базі Курської магнітної аномалії розвивається гірничодобувна промисловість та чорна металургія, на північному заході - алюмініє-

ва промисловість. Хімічна промисловість представлена гумо-технічними виробам; пластмасами, виробництвом скла, розвинуті також галузі основної хімії: виробництво мінеральних добрив, лаків, фарб. Дістала розвиток фармацевтична промисловість.

У районі Верхньої Волги та в Калінінградській області розвивається целюлозно. паперова та деревообробна промисловість, традиційною е легка, зокрема текстиль на (Івановська і Ярославська області) та швейна промисловість.

Сільське господарство представлене трьома типами виробництв: а) приміським б) тваринницьким молочно-м'ясного напряму в північній частині (Верхня Волга Калініградська область); в) рослинницьким у південній частині, де вирощують зернові культури, цукрові буряки, соняшник, овочі, фрукти.

Район має густу, розгалужену транспортну мережу, забезпечений всіма видами транспорту, що дає змогу здійснювати інтенсивні внутрішні і міжнародні зв'язки.

Розвитку міжнародних зв'язків сприяє утворення вільних економічних зон. Такою є вільна економічна зона «Янтарь» (Калінінградська область), що спеціалі-зується на видобутку бурштину, машинобудуванні, целюлозо-паперовій, рибній промисловості, розвитку портового та курортного господарства.

В Центральній Росії буде створено ще кілька вільних економічних зон (Виборзька, Новгородська тощо (мал. 75).

Москва - столиця Російської Федерації, колишня столиця Радянського Coюзу. Місто виникло в міжріччі Оки й Волги, на березі судноплавної Москви-ріки. XII ст. Вигідне географічне положення сприяло утвердженню її як столиці держави. Історично місто зростало і розвивалося вздовж доріг, що вели від Кремля (фортеці) до периферії. Це зумовило радіально-кільцевий характер його забудови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Внутрішні географічні відмінності Росії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок