Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Політична система і державний устрій Болгарії

Політична система і державний устрій Болгарії / сторінка 15

Назва:
Політична система і державний устрій Болгарії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
228,48 KB
Завантажень:
511
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Президент представляє державу в міжнародних відносинах: він має право підписувати міжнародні договори після обговорення з Радою Міністрів і для цього не вимагається на-дання йому спеціальних повноважень.

Президент має право призначати і звільняти з посади Надзвичайних і Повноважних По-слів Болгарії. Також як глава держави він видає вірчі і відкличні грамоти дипломатичним представникам інших держав.

В силу своїх повноважень Президент видає укази, направляє звернення і послання. Укази сріплюються підписом Міністра-голови або відповідного міністра. Не підлягають скріпленню наступні укази, якими Президент:

1 Призначає “службовий” уряд;

1 Доручає формування уряду;

1 Розпускає Народні Збори;

1 Повертає закон, прийнятий Народними Зборами на повторне обговорення;

1 Визначає організацію і порядок діяльності презиентських служб і призначає їх персо-нал;

1 Призначає вибори і референдум;

1 Обнародує закони.

Припинення повноважень Президента і Віце-президента чітко окреслені в статі 97 Конституції Болгарії:

1. В разі подання заяви про відставку в Конституційний Суд;

2. Тривалої неможливості виконувати свої повноваження у зв’язку з тяжкою хворобою;

3. Смерті.

3.2. Характеристика уряду Республіки Болгарія.

Керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою держави Конституція поклала на Раду Міністрів. Ст.2 Положення про структуру і організацію роботи Ради Міністрів і її адміністрації, затвердженого Постановою №45 Ради Міністрів від 5 березня 1993 року, постановляє, що Рада Міністрів здійснює виконавчу владу Республіки Болгарія. Цей же акт встановлює, що принципами діяльності даного органу є: законність, колегіальність, ієрархічність і децентралізація оперативних функцій і повноважень.

Рада Міністрів складається з Міністра-головуючого, його замісників і міністрів.

Членами Ради Міністрів можуть бути болгарські громадяни, які задовільняють умови обрання народними представниками (тобто ті, що досягли 21 року, що не перебувають під опікою і не відбувають строку у вигляді позбавлення волі). На членів РМ розпов-сюджується принцип несумісності служби і діяльності, встановлений для народних пред-ставників. Окрім цього, в силу п.2 ст.113 Конституції для них можуть бути встановлені додаткові обмеження. Повноваження народного представника, обраного міністром, припиняються на той час, поки він виконує обов’язки міністра (ч.2 ст.68).

Рішенням Народних Зборів в 1992 році була створена Рада Міністрів у складі Міністра- Голови і 14 міністрів, в тому числі: міністр торгівлі, міністр транспорту, міністр праці і соціального забезпечення, міністр землеробства, міністр закордонних справ, міністр з питань навколишнього середовища, міністр фінансів, міністр охорони здоров’я, міністр оборони, міністр внутрішніх справ, міністр правосуддя, міністр промисловості, міністр територіального розвитку і будівництва, міністр освіти, науки і культури. Перших три перелічиних міністри були одночасно замісниками Міністра-головуючого.

Правовими формами здійснення Радою Міністрів своїх повноважень є постанови, розпорядження і рішення. Постановами Рада Міністрів затверджує правила.

Повноваження РМ припиняються в результаті вираження Народними Зборами недовіри уряду чи Міністру-голові; якщо прийнята відставка РМ чи головуючого Міністра; в разі смерті Міністра-голови.

Рада Міністрів подає у відставку перед знову обраними Народними Зборами, але ви-конує свої функції до обрання нового уряду.

Міністр-голова координує загальну політику уряду, керує нею і несе за неї відповідаль-ність.

Міністри керують окремими міністерствами, якщо Народні Збори не вирішать іншого. Створення, перетворення і скасування міністерств в п.7 ст.84 Конституції віднесені до компетенції НЗ, при чому дані повноваження здійснюються за пропозицією Міністра-голови.

Міністри видають правила, розпорядження, інструкції і накази.

Міністерства є спеціалізованими органами державного управління у відповідній сфері. Їх правовий статус регулюється правилами організації в діяльності кожного конкретного міністерства. Міністерства здійснюють найважливіші функції, що дозволяють керувати сферою господарства чи конкретною сферою життя суспільства. Так, міністерство охо-рони здоров’я здійснює наступні функції: організовує, керує і контролює безпосередньо і за допомогою обласної адміністрації і кметств діяльність державних установ охорони здоров'я; планує розвиток мережі здравніц і розробляє методики забезпечення необхідних фінансових ресурсів; керує освіченням і вихованням населення у сфері охорони здоров'я; проводить політику держави в сфері міжнародного співробітництва з охорони здоров'я; здійснює медицинський контроль за фізкультурою, спортом, туризмом і затверджує ме-дицинські норми і правила фізичного виховання; розробляє заходи по боротьбі з алкого-лізмом, курінням і іншими формами наркоманії в рамках своєї копетенції.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Реферат на тему: Політична система і державний устрій Болгарії

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок