Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Суспільно-географічні особливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’я населення

Суспільно-географічні особливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’я населення

Назва:
Суспільно-географічні особливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’я населення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,44 KB
Завантажень:
441
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Суспільно-географічні особливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’я населення


Значна частина населення України і в ХХІ ст. не може придбати достатню кількість харчів для забезпечення фізіологічних потреб та отримати науково обґрунтовану добову кількість калорій. При цьому, головною проблемою є не відсутність продовольства взагалі, а бідність населення, яке витрачає понад 2/3 і більше місячного доходу на харчування. З етичної точки зору вважається, що отримання достатньої кількості продуктів відповідної якості є правом кожної людини. В цілому, у світі проблема продовольчої безпеки раніше асоціювалася лише з наявністю продовольства. Підхід змінився у 1980-х роках, коли стало очевидно, що не дивлячись на збільшення його запасів, чисельність голодуючих у світі не зменшувалась.
Згідно концепції недостатнього харчування виділяється 4 види неправильного харчування (Мейер, 1976): 1) переїдання; 2) вторинне недостатнє харчування; 3) дієтична незабезпеченість; 4) недоїдання. Останній є найнебезпечнішим видом, особливо для дітей, бо призводить до порушень у функціонуванні імунної системи, дистрофії, до впливу на розумовий, духовний і фізичний розвиток. За даними експертів ООН, за два останні десятиліття через недоїдання щорічно передчасно помирає близько 50 млн. чол. Найкритичніша ситуація з первинним недостатнім харчуванням склалась у 40 країнах з найнижчим рівнем економічного розвитку, розташованих у екваторіальній частині Африки та Південно-Східній Азії (Ефіопія, Сомалі, Чад, ЦАР, Нігер, Уганда, Камбоджа, Гаїті та ін.). Дефіцит продовольства і ефективних лікувальних препаратів у сучасному світі підривають здоров’я понад 1 млрд. чол., і безпосередньо загрожують майже 25% населення країн, що розвиваються, нормальним умовам життя та праці в них, та близько 5% населення у розвинутих країнах [, с. 33]. Близько 150 млн. дітей (1/3 дітей, які живуть у країнах, що розвиваються) страждають від недоїдання. Найгірше харчуються діти у Північній Кореї (5% дітей до п’яти років), Бангладеш (48%), Непал, Індія, Ефіопія (47%), Камбоджа та Ємен.
Згідно А.Сена, споживання індивідів, сімей або соціальних груп залежить від того, що саме з їжі вони можуть придбати.
Тобто, домогосподарство вважається забезпеченим, при задоволенні потреб в їжі за рахунок харчів власного виробництва, закупівлі продуктів на ринку, отриманні продовольчих товарів у вигляді допомоги від батьків, рідних.
Однак варто відмітити, що самозабезпеченість (здатність країни виробляти все те, що вона споживає на внутрішньому ринку) не гарантує продовольчої безпеки, через наступні причини:
1. Продукування країною певної кількості необхідного продукту не гарантує його споживання всіма індивідами.
2. Самозабезпеченість країни у конкретний період не гарантує самозабезпечення за екстремальних (кризових, катастрофічних) ситуацій.
3. Дотримання такої політики призводить до значних витрат.
Прикладом вирішення продовольчої проблеми в окремо взятому регіоні може бути спільна аграрна політика (САП) країн Європейського Союзу. САП є одним з найважливіших, найдорожчих та найсуперечливіших трактувань понять Західна Європа та ЄС. Витрати на САП складають приблизно половину всього бюджету ЄС, а при залученні сюди і витрат Союзу на регіональну політику сільської місцевості питома вага ще вища [, с. 190]. Автори допускають, якби Україна була членом ЄС, то вона б могла очікувати зиск від витрат на САП у розмірі близько 6 млрд. євро. Однак тут же зауважують:
а) будуть ті хто виграє (фермери – через підвищення цін на сільськогосподарську продукцію та інших форм підтримки), та ті хто програє від цих заходів (споживачі та платники податків);
б) значна частина витрат на САП фактично є фіксованими і при збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції в Україні вони не збільшуватимуться (фермери ЄС отримують фіксовану погектарну плату) відносно пропорційну до врожайності зерна, але різну для країн-членів.
Спільна аграрна політика ЄС була започаткована наприкінці 50-х років Римським договором і повністю запроваджена після 1967 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Суспільно-географічні особливості світової агропродовольчої проблеми та її вплив на фізичне здоров’я населення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок