Головна Головна -> Реферати українською -> Географія -> Змінні зірки. Цефеїди

Змінні зірки. Цефеїди

Назва:
Змінні зірки. Цефеїди
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,05 KB
Завантажень:
231
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Змінні зірки. Цефеїди
План
1. Зоряні скупчення та асоціації
2. Туманності
3. Пояс зодіаку

Зміна параметрів зірок (їх світності й радіусів) у процесі еволюції відбувається звичайно дуже повільно — протягом мільйонів, навіть мільярдів років.
Є, однак, зірки, у яких блиск змінюється дуже різко, навіть катастрофічно. В інших він ритмічно коливається навколо середнього значення. Змінних зірок у Галактиці більш як 10000.
Причини коливання блиску зірок різні. Тому змінні зірки поділяють на групи:
1) затемнені змінні;
2) пульсуючі змінні;
3) еруптивні змінні зірки.
1. Затемнені змінні зірки. Типовим прикладом затемненої змінної зірки є Алголь (Р Персея), її блиск дуже сильно змінюється — приблизно в 3 рази. За таку дивну поведінку зірка дістала в древніх арабів назву Ель-Ґуль, тобто "диявол".
Алголь — подвійна зірка. Одна із зірок цієї пари більш яскрава, інша — слабша. Рухаючись навколо загального центра мас з періодом 2 доби 20 годин 49 хвилин, ці зірки регулярно затьмарюють одна одну. У наш час таких зірок відомо більш як 4000.
Серед затемнених зірок виділяють 3 підгрупи:
1 -я підгрупа: складові мають майже кулясту форму (Алголь);
2-я підгрупа: плавна зміна блиску виникає не тільки за рахунок затемнення, але й у зв'язку зі зміною видимої площі, тому що форма зірки
еліпсоїдальна (Міри).
3-я підгрупа: система складається із двох майже дотичних компонентів еліпсоїдальної форми.
У наш час учені припускають, що важливу роль у процесі еволюції подвійних зірок відіграє обмін масою (акреція) між компонентами. Коли в надрах зірки вигоряє весь водень, змінюється молярна маса речовини, у результаті чого відбувається повільна перебудова зірки — стиснення ядра й розбухання оболонки. Вплив другої зірки на поверхневі шари першої стає все більш відчутним. І як тільки розміри зірки досягнуть певних величин, починається перекачування маси до іншого компонента.
2. Пульсуючі змінні зірки. Цефеїди. У XVI столітті німецький астроном Давід Фабріціус помітив у сузір'ї Кита нову яскраву зірку, блиск якої збільшувався протягом 20 днів, потім різко зменшився, і зірка стала зовсім невидимою для неозброєного ока. Фабріціус назвав зірку Мірою, що означає "чудова". За останні триста років таких зірок виявлено близько 5000 тисяч. Це так звані пульсуючі змінні зірки. Серед їхніх характерних представників — довгоперіодичні цефеїди. Це зірки високої світності з періодом від 1 до 70 днів. Вони, у свою чергу, поділяються на два підтипи: класичні цефеїди й зірки типу  Діви. Типовий представник класичних цефеїд —  Цефея.
Класичні цефеїди зосереджені в Молочному Шляху, цефеїди типу  Діви розподілені рівномірно по Галактиці. Розрізняють ще 5 типів змінних зірок. Усі вони є зірками-гігантами й надгігантами.
Загальноприйнятою теорією, що пояснює зміни, які відбуваються в цефеїдах, є теорія пульсацій. Відповідно до цієї теорії цефеїди — це пульсуючі гігантські газові кулі, які в момент максимуму блиску мають найменший об'єм і найвищу температуру. Потім відбувається розширення зірки, причому її температура знижується. Досягнувши найбільшого розширення, зовнішні шари під дією сил притягання починають падати вниз, "проскакують" через середнє положення рівноваги й знову стискаються. Цикл починається спочатку.
В оболонці зірки температура й густина в напрямку до центра збільшуються. Тому, починаючи з деякої глибини, водень і гелій поступово переходять в іонізований стал. Можна сказати, що ці зони іонізації зумовлюють дивні властивості цефеїд.
Розрахунки показали, що пульсувати можуть лише ті зірки, у яких зона іонізації здатна налаштовуватися на певну амплітуду, величина якої визначається довжиною і масою зони іонізації гелію.
3. Еруптивні зірки. Головні представники цієї групи — нові й наднові зірки. Нові зірки є подвійними системами з тісно пов'язаними компонентами, точніше — комбінацією зірки пізнього класу з гарячою зіркою, оточеною щільною газовою оболонкою. Щорічно в Галактиці спалахує приблизно 200 нових зірок, але спостерігати вдається одну-дві з них.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Змінні зірки. Цефеїди

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок