Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України

До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України

Назва:
До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,71 KB
Завантажень:
186
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України


На сьогодні в країнах колишнього союзу, в тому числі й в Україні, діє нормативний документ по розрахунках максимальних витрат води на річках, який було запропоновано ще в 1972 році, а потім дещо змінено в 1983 році. Фахівцями неодноразово на авторитетних конференціях і симпозіумах приверталася увага розробників на невідповідність у багатьох випадках розрахункових максимумів паводків і повеней матеріалам спостережень, особливо у випадках, коли місцеві особливості формування стоку суттєво відрізняються від фонових. Удосконалення діючої нормативної бази не можливо в принципі – через емпіричний підхід при її створенні. Досить звернутися до відомих базових структур БНіПу, щоб переконатися в цьому.
Так, для весняної повені (без наведення поправок) використовується формула 7:
, (1)
де qm – максимальний модуль повені, ko – коефіцієнт “дружності” повені, Ym – розрахунковий шар стоку, F – площа водозбору, Fo – додаткова площа, за допомогою якої ураховується зменшення інтенсивності редукції на малих водозборах.
Згідно з дослідженнями 4, чисельник є максимальний модуль схилового стоку qm, тоді
. (2)
Коефіцієнт редукції максимального модуля qm/qm дорівнює
. (3)
Його верхньою фізичною границею повинно бути qm/qm=1.0 при F0. Але якщо з цього боку розглянути (3), то легко переконатись, що при F0
, (4)
за винятком, коли Fо=1.0.
З структури (1) не ясно, до котрого з параметрів (ko чи Ym) відносяться поправки на залісеність та заболоченість. При розрахунках дощових паводків в залежності від розмірів водозбірних площ використовується не одна, а дві формули (зауважимо, що їх “склеювання” не забезпечується:
а) при F>100-200 км2
; (5)
б) при F<100-200 км2
, (6)
де - ординати кривих редукції середньої інтенсивності опадів у часі, Н1% - добовий максимум опадів, - коефіцієнт стоку.
У теоретичному відношенні (5) взагалі ну відповідає фізичним вимогам до граничних значень qm, бо qm/qm дорівнює одиниці не за умови F0, а при F=200 км2. Вважаємо, що більш обгрунтованим було б (5) записати у загальному вигляді
. (7)
Щодо функції , то вона використовується помилково, бо як показано в 3, замість неї в (6)повинна входити інша величина, а саме:
, (8)
де (n+1)/n – коефіцієнт нерівномірності схилового припливу, То – тривалість схилового припливу, tp – час руслового добігання паводкових хвиль.
Таким чином, використана (майже безпідстевно) в СНіПі функція тотожня осередненому в межах tp коефіцієнту повноти схилового припливу
. (9)
Наведене вище дає змогу прийти до висновку про суттєві недоліки структурного плану в діючому БНіПі 2.01.14-83 і необхідність розробки більш досконалої нормативної бази, яка б відповідала світовим досягненням сучасної гідрології, а саме головне – достовірно описувала процеси трансформації схилового припливу в русловий стік.
Як на думку авторів, побудувати розрахункову схему для визначення максимальних витрат води під час паводків чи повіней досить надійно можна, виходячи із рівняння руслових ізохрон
, (10)
де fi – міжізохронні площі, і – коефіцієнти русло-заплавного регулювання в межах міжізохронних ділянок.
Максимальна витрата води буде дорівнювати:
а) за tp<To
, (11)
де - шар стоку, найбільший у межах tp, тобто
, (12)
k1 – гідрографічний коефіцієнт, який співпадає з раніше запропонованим А.М.Бефані 1
; (13)
б) за tpTo
, (14)
де V – швидкість руху паводкових хвиль в руслах, k2 – гідрографічний коефіцієнт
. (15)
Вирази (11) і (14) можна узагальнити у вигляді
. (16)
Рівняння (16) вперше було отримано А.М.Бефані 1, який реалізував модель руслових ізохрон, виходячи з передумов що: 1)коефіцієнт щільності руслової мережі залишається незмінним в межах річкових водозборів; 2)русло-заплавне регулювання відбувається однаково на різних ділянках річкової мережі. Але, як відомо, це не зовсім так – на малих водозборах і розгалужених річкових системах процеси регулювання паводків мають свої особливості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: До побудування нової нормативної бази в галузі максимального стоку на річках України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок