Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України

Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України

Назва:
Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,78 KB
Завантажень:
167
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України


З погляду умов та чинників розвитку геодинамічних процесів Карпатський регіон посідає особливе місце. Наприклад, з 15 тис. закартографованих зсувних ділянок та з 250 селенебезпечних струмків, що зафіксовано в Україні, 6.5 тис. та 216, відповідно, розміщені в Карпатському регіоні [1].
У межах Карпатського регіону України геологічне середовище має такі особливості: тут розвинуті гірськоскладчаста система (Карпатська складчаста система); передгірський та внутрішній прогини (Передкарпатський та Закарпатський прогини); платформа (південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи) [2].
Карпатська складчаста область. У її межах найпоширеніша флішова формація, яка є середовищем розвитку небезпечних геологічних процесів. Структурно-тектонічні умови визначають особливості розповсюдження гравітаційних процесів (зсуви, обвали, селі). У складчастих Карпатах виділено систему структурних зон, які контролюють межу гірськоскладчастої системи з Передкарпатським та Закарпатським прогинами. В цих принасувних зонах, які розбиті поздовжніми та поперечними розривними дислокаціями, формуються й розвиваються понад 70 % зсувів та обвалів. Об’єми зсувів становлять від 1.0 до 10.0 млн.м3, іноді 70.0 млн. м3. У тектонічно ослаблених зонах, на контакті пісковика з аргілітами, у разі втрати щільності та обводнення флішового масиву утворюються прошарки глин потужністю 0.4-4.0 м, які є дзеркалом ковзання структурно-пластичних зсувів. Зони розломів мають підвищену тріщинуватість, яка визначає річне винесення 600-3400 м3 на 1 км2 матеріалу в сельові водотоки. У межах Карпатської гірської області виявлено понад 4000 зсувів та обвалів, 200 селенебезпечних водотоків.
Передовий та внутрішній прогини. Геодинамічні процеси у межах прогинів розвиваються в моласовій формації, яка складена галогенними, карбонатними та глинистими породами. Передкарпатський передовий прогин сформувався в орогенну стадію розвитку Карпатської складчастої системи. Тектонічна будова на сучасному етапі виражена у вигляді лінійних складчастих структур (Бориславсько-Покутська та Самбірська зони), які переходять у ступінчасто-блокові структури, зони контакту прогину з платформою (Більче-Волицька зона). Глиниста моласа представлена монтморилоніт-гідрослюдистими глинами. В зонах перерізу тектонічних порушень глини змінюють свої властивості, тобто збільшується міжплощинна відстань поверхні в кристалічній гратці з 15 Е до 23 Е, що забезпечує перехід породи з твердого у в’язкопластичний стан, завдяки чому розвиваються пластичні і структурно-пластичні зсуви.
Структурно-тектонічні умови Закарпатського прогину зумовлюють формування складнодислокованих пологих складок, що розвинуті в моласових відкладах. У глинистій моласі розвиваються зсуви. Ці структури ускладнені соляними штоками, з якими пов’язаний процес карстоутворення. В межах зони розвитку вулканiтiв Закарпатського внутрiшнього прогину геодинамiчнi процеси значно поширені в їхній корi вивiтрювання.
Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи (Подільська плита). У межах цієї платформи найбільше розповсюджена теригенно-карбонатна формація, яка є середовищем розвитку карсту, зсувів, ерозії. Структурно-тектонічні умови Східноєвропейської платформи визначені розвитком блокових та кільцевих структур (мегаструктури, макроструктури, мезоблоки, мікроблоки). До зон перерізу мегаструктур приурочені епіцентри локальних землетрусів, до вузлів та ліній мезоблоків і мікроблоків — зсуви в глинах неогену, карст у сульфатних та карбонатних породах.
Природно-кліматичні умови (режим температур та опадів) визначають періоди катастрофічної активізації гравітаційних процесів (зсувів, селів) і є прогнозними чинниками для пластичних зсувів (п’ятирічна повторюваність активізації ) та селів (одинадцятирічна повторюваність активізації).
Техногенна діяльність — найважливіший чинник розвитку та катастрофічної активізації зсувів, селів і карсту, який прискорює природний хід геологічних процесів у десятки (техногенні зсуви та селі) та сотні (сульфатний і галоїдний карст) разів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок