Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Застосування моделі FORKOME у прогнозуванні змін лісових ландшафтів

Застосування моделі FORKOME у прогнозуванні змін лісових ландшафтів

Назва:
Застосування моделі FORKOME у прогнозуванні змін лісових ландшафтів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,63 KB
Завантажень:
419
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Застосування моделі FORKOME у прогнозуванні змін лісових ландшафтів


Головним плюсом компютерного моделювання є те, що за допомогою моделей можна прогнозувати наслідки спрямованих дій на багато років чи століть наперед. Модель FORKOME дає можливість проімітувати видовий склад дерев, їх кількість та біомасу, а також наслідки різних сценаріїв вирубки. Прогнози наслідків потепління клімату сягають кількох тисяч років.
Модель FORKOME належить до моделей платових. Інформацію про цього типу моделі можна знайти в літературі [2, 12, 11, 1, 4, 3, 5]. Модель FORKOME створена за допомогою програми DELPHI. Детальнішу інформацію про цю модель, а також її опис можна дізнатися у наших публікаціях [6, 7, 9, 10].
Модель FORKOME складається з окремих блоків: блок РІСТ з аналізом впливу на нього світла, вологості, природних умов; блок СМЕРТНІСТЬ; блок ВІДНОВЛЕННЯ дерев. У моделі FORKOME оригінально вирішена можливість вирубування дерев, встановлення параметрів температури повітря й атмосферних опадів, а також діаметра, висоти і віку дерев. Модель дає змогу подати дані у вигляді графіків та діаграм, проведення розрахунків кореляцій та аналізу вразливості. Можна також встановити сценарії можливих кліматичних змін, таких, як: контроль – у реальних умовах на час проведення досліджень; сценарій 1 – коли середньорічна температура може збільшитись на 20 С, сценарій 2 – зменшення середньорічної температури на 20 С.
Застосоване рівняння росту дерев дає можливість визначити цифрові параметри на основі легкодоступних даних. Такими параметрами є діаметр, висота, вік, а також максимальний діаметр, максимальна висота і максимальний вік дерев певного виду. Визначено також вартості максимальної суми ефективних температур (DGDmax) і мінімальної суми ефективних температур (DGDmin) для аналізованих видів дерев.
У моделі FORKOME більшість процесів має випадковий характер. Тому
необхідно було проводити більше, ніж одну імітацію. Для того, щоб встановити тенденцію можливих змін біомаси дерев, їхньої кількості та видового складу, застосовано аналіз Monte Carlo. Полягає він у тому, що з тих самих початкових умов проведено 30 імітацій. Після проведення таких імітаційних прогнозів модель видає середні результати у вигляді діаграм та таблиць з поданням середніх величин і стандартних відхилень у кожному прогнозованому році.
Модель FORKOME застосована на дослідних площах сільських гірських ландшафтів у Карпатах (Бещади Польські, Бескиди Українські), а також рівнинних ландшафтів Люблінсько–Львівської височини, Середньопольської низовини і Поліс-ся. Блокова конструкція моделi дає можливість широко застосовувати її до змінних умов клімату у різних типах лісу при різних формах лicoкористування.
Застосування моделі FORKOME у гірських та рівнинних сільських ландшафтах дає можливість спрогнозувати динаміку видового складу деревостану, кількості дерев та біомаси, акумульованої у деревостані в різного типу лісах і при різних сценаріях господарcької діяльності .
Середні результати прогнозування (30 імітацій) змін різновікової ялиново-ялицевої бучини на площі 1 га у Бескидах засвідчили динамічні зміни біомаси бука та ялиці протягом 400 років з перевагою першого. На одногектарній площі ввесь час буде домінувати бук (рис.1а), займаючи понад 60% біомаси в першій та понад 70% у другій половині прогнозу. Участь ялиці також буде сталою 18–20%, а смереки (Picea abies) (L.) Karsten) на рівні 5–12%. З мішаних видів спорадично виступає явір (Acer pseudoplatanus), участь якого буде триматися на рівні кількох відсотків на початку і в середені прогнозу.
Моделювання сукцесії цього деревостану на менших площах (25х25м) свідчить вже про значно більшу мінливість результатів. Особливо помітно це з вибраних серед 17 двох площ, що відрізняються між собою домінуючими деревними породами. Це є, наприклад, площа №5, на якій під час проведення дослідів домінував бук, займаючи 83% біомаси (рис. 1b) і площа №16, на котрій домінувала ялиця (рис.1с), займаючи 78% біомаси.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Застосування моделі FORKOME у прогнозуванні змін лісових ландшафтів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок