Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Ґрунтова карта Чаславського: її особливості й переваги

Ґрунтова карта Чаславського: її особливості й переваги

Назва:
Ґрунтова карта Чаславського: її особливості й переваги
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,11 KB
Завантажень:
305
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Ґрунтова карта Чаславського: її особливості й переваги


В 1873 році молодший редактор статистичного відділу департаменту землеробства й сільської промисловості економіст-географ В.П. Чаславський завершив роботу над складанням ґрунтової карти Європейської Росії.
Слід зазначити інші ґрунтові карти, що передують роботі Чаславського: рукописна карта невідомого автора (1841), карти академіків Веселовського (1849, 1852, 1857) і Рупрехта (1866), Вільсона (1869).
В.В. Докучаєв у своїй роботі «Російський чорнозем» виділив особливості й переваги карти Чаславського, які вигідно відрізняють її від карт-попередників. У цій карті враховані основні роботи з географії російських ґрунтів, що підвищує її точність і ймовірність її досконалості для часу її видання.  Вона незрівнянно багатша фактами. Так, на попередніх картах було нанесено тільки вісім ґрунтових знаків; на карті Чаславського їх 32.
На карті Чаславського вперше нанесені, і притому з надзвичайно більшими подробицями, ґрунти Привіслянських губерній. На ній уперше дається позначення ґрунтів Терської області, області Війська Кубанського й Ставропольської губернії.
Тут позначені зовсім нові ґрунти ( наприклад, підзол) і безліч нових чорноземних островів, що лежать далеко на північ від суцільного чорнозему. Так  тут показані, крім уже відомих нам із карти Вільсона (1969), чорноземні острови в губерніях В'ятській, Пермській, Ковенській, Сувалкській, Гродненській, біля Володимира-Волинського та ін.
Слід зазначити, що на карті Чаславського чіткіше й  детальніше, ніж раніш, позначено, що північна границя суцільного чорнозему збігається із широкою піщаною смугою, що майже суцільно тягнеться по зазначеній границі із заходу на схід, від границь Галичини й Царства Польського до гирла Ками. Судячи з карти, ця характерна смуга починається широкою стрічкою в басейні Прип'яті, спускається по правому березі Дніпра до Києва, піднімається звідси по басейну Десни до Чернігова; від цього пункту піщана смуга повертає на північний схід і тягнеться, з незначними переривами, уздовж лівого берега Десни до верхів'їв Оки. Ця смуга, як показує орографічна карта, разюче збігається з найбільш глибокою центральною низовиною Росії.
Північна границя чорнозему, становлячи межу відомої флори, лежить між ізотерами 18 і 19; з них ізотера 18° прорізує всю зазначену піщану смугу й далі, від гирла Ками, іде вздовж цієї ріки й Білої до Уралу; на цьому останньому просторі вона збігається із продовженням зазначеної центральної низини, що й становить тут, аж до Уральського хребта, подальшу північну границю чорнозему.
Не менш корисні й ті особливості, які ми зустрічаємо на карті Чаславського щодо географії суцільної чорноземної смуги Європейської Росії.
Відзначається, що задовго до появи карт чорнозему, що належать  Рупрехту (1866 р.) і Вільсону (1869 р.), було відомо, що чорнозем далеко не всюди однаковий, що місцеві жителі   розрізняють, наприклад, чорнозем піщаний, суглинний, чорнозем кращий, гірший і т.п. На час складання Чаславським його карти кількість різновидів чорнозему збільшилося ще більше. Зрозуміло, що при зведенні всіх локальних карт в одному загальну, укладачеві  залишалося одне із двох: або опустити всі деталі в номенклатурі чорнозему (чорнозем піщаний, суглинний та ін.), що являють уже самі по собі великий інтерес, і, головне, викликають маси питань для дослідження, і показати різні чорноземні ґрунти під однією загальною назвою «чорнозему»; або ж, не допускаючи довільних змін на локальних картах, нанести всі їхнї подробиці на загальну карту. По першому способу  пішли академіки Веселовський і Рупрехт, другий шлях обрав В. И. Чаславський, і, на думку Докучаєва, цей останній спосіб більш цінний і для практичних, і для наукових цілей.
На розглянутій карті вперше позначено, що на багатьох границях чорнозему є перехідна смуга, де чорнозем поступово й часто непомітно переходить у навколишні ґрунти й зливається з ними. Ці перехідні по кольорах ґрунти, однаково, якого б складу вони не були, названі Чаславським «вологою землею».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Ґрунтова карта Чаславського: її особливості й переваги

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок