Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська)

Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська)

Назва:
Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,42 KB
Завантажень:
295
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська)


Природний заповідник (ПЗ) “Горгани” розміщений біля Головного європейського вододілу. Значна зволоженість Карпат зумовлює формування густої мережі потоків і рік різних порядків. Середня густота гідрографічної мережі становить 0,5–0,7 км/км2, що є найбільшою на Україні; максимальна досягає 1,0–1,2 км/км2. Малюнок гідромережі відрізняється в різних тектонічних зонах, що пов’язано з неоднаковою стійкістю гірських порід до розмиву.
Найбільшою водною артерією заповідника є права притока р. Дністер – р. Бистриця Надвірнянська, однак вона протікає лише на невеличкому проміжку по межі заповідника. Ріка бере початок на північному схилі г.Чорна Клева у Горганах, має площу басейну 1580 км2, довжину 94 км. Долина Бистриці Надвірнянської симетрична, береги круті, високі. У нижній течії долина широка (до 3 км), терасована. Річище розгалужене на численні рукави. Похил річки від 10 до 4 м/км. Головна притока – Зелениця (права). Живлення переважно дощове. Водний режими нестійкий, бувають паводки. Воду використовують для водопостачання та зрошення [16, 17, 21].
Другою за розміром водною артерією заповідника є р. Зелениця, що має довжину 26 км, площу водозбору – 138 км2. Басейн її розташований у південно-східній частині Горганів. На півдні басейн межує з басейном р.Прут. Форма його грушоподібна, витягнута з південного сходу на північний захід, довжина – 11 км, найбільша ширина (в середній частині) – 11 км, середня ширина – 7,7 км.
Абсолютні відмітки поверхні басейну коливаються від 600 до 1760 (г. Добушанка). Понад 80% площі басейну розміщено на висоті 800–1300 м. Вододіли басейну виражені чітко, проходять по гірських хребтах і вершинах з висотами понад 1000 м (Полєнскі, Добушанка, Бабій Погар ( 1478 м), Пасічанка (1212 м), Підсмерічок (1252 м), Синячка (1401 м) і м’якими округлими обрисами. Головні вододільні хребти витягнуті в північно-західному напрямі, перпендикулярно до долини р. Зелениця. Різниця відміток вододілу і ложа водотоків у витоках змінюється від 150 до 300 м, а на окремих ділянках – від 130 до 400 м. Вододільні гребені озсічені глибокими поздовжніми і поперечними долинами, порізані густою мережею тимчасових водотоків. Густота руслової мережі басейну в середньому становить 2,22 км/км2, місцями досягає 2,74 км/км2 (басейн потоку Брицька). Відслонені ділянки трапляються досить часто, особливо в місцях вирубок лісу, що сприяють боковій ерозії і збільшують селенебезпечність басейну. Схили басейну круті, місцями урвисті, випуклі, в нижній частині ступінчасті, що сприяють транспортуванню уламкового матеріалу в русло річкової мережі.
Територія басейну геологічно належить до зони альпійської геосинкліналі. Головні вододільні хребти складені флішами з конгломератів, пісковиків, глинистих сланців крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Крейдові породи представлені чергу-ванням пісковиків, агілітів, алевролітів та аргілітів і добре відслонені по долині р. Зеле-ниця. Четвертинні породи представлені на вододілах і схилах алювіально-делювіальними відкладами, а на дні долини – алювіальними відкладами галечників та глин. Галечники складаються зі слабообкатаної гальки флішових порід розміром 2–10, інколи 20–30 см, а також погано відсортованих пісків. Поверхневий покрив уворений суглинками.
На всій довжині р. Зелениця та її головних приток (Зелениця, Сітний, Брицька, Чер-ник) простежуються ділянки, висотне положення яких коливається від 1120 до 620 м н.р.м. Загальна їхня площа – 82,4 га, що становить 0,6% від площі басейну. Відслонені ділянки зазнають систематичного звітрювання (фізичного та хімічного), що призводить до утворення кам’янистих розсипів, обвалів, осипів, матеріал яких потрапляє потім у русло шляхом змиву. Уламковий матеріал розділяється на багато фракцій: від 0,1–0,3 (каміння) до <0,001 м (дрібнозем).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Гідрогеоморфологічний аналіз території заповідника “Горгани” (басейн р. Бистриця Надвірнянська)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок