Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Морфологічний аналіз рельєфу Опілля

Морфологічний аналіз рельєфу Опілля

Назва:
Морфологічний аналіз рельєфу Опілля
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,26 KB
Завантажень:
485
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Морфологічний аналіз рельєфу Опілля


Морфологічний аналіз рельєфу, крім вивчення власне морфології рельєфу, може бути важливою передумовою геоморфологічного картографування. Виявлення закономірностей зовнішньої будови рельєфу дають змогу вирішувати певні генетичні та вікові завдання геоморфології.
Дослідження цієї проблеми методично обґрунтоване О.М. Ласточкіним [3, 4] і розроблене автором [1]. У регіональному плані треба зазначити дуже давню, але досі ще актуальну працю С. Рудницького [5]. Невирішена проблема, передусім, регіональної вивченості, тобто детальний опис морфології цього регіону. Щодо методики досліджень, то цікавим є контакт різних типів рельєфу з неоднаковою вираженістю морфологічних елементів. Наше головне завдання – дослідити морфологію рельєфу крайової частини Опілля на підставі аналізу абсолютних і відносних висот, точкових, лінійних і площинних елементів рельєфу.
Досліджувана територія розташована у прикрайовій (на межі з Малим Поліссям) частині Опілля, у верхів'ї рік Гнилої і Золотої Липи. Вона геоморфологічно належить до Східного Опілля (більша частина) [5], Великого і Подільсьного Опілля [8], Власне Опілля [7]. Власне крайову частину Опілля називають Гологори. Малополіська ділянка відповідає Підподільській рівнині [2]. Головний Європейський вододіл розділяє територію на басейн Західного Бугу (північна частина) і Дністра (центральна і південна частини). Аналіз виконано на підставі морфологічної карти. Вихідні топографічні карти, що лягли в основу морфологічної карти, мають масштаб 1:25 000.
Абсолютні та відносні висоти. У розподілі абсолютних висот головні відмінності простежуються між опільською і малополіською ділянками. На опільській ділянці абсолютні висоти становлять 270–460 м, на малополіській – 230–270 м. На опільській ділянці (займає близько 80%) загальної площі) максимальні абсолютні висоти (рівень вершинних поверхонь) – переважно 390–460 м. Як відомо, кульмінаційні висоти розміщені у Гологорах (419,3; 426,0; 455,5; 460,8; 423,8; 422,5; 412,2 м). Найвища точка (463,7 м) є на вододілі Тури (притока Гнилої Липи) і Гнилої Липи (притока Золотої
Липи). Поза межами крайової смуги найбільші висоти зафіксовано у районі г. Тихів (424,5 і 425,2 м). Найменші висоти (у долинах рік) становлять близько 270 (Гнила Липа) і 290 м (Золота Липа).
Найбільші відносні висоти простежуються у крайовій частині Опілля – 130–200 м. Найбільші перевищення вододілів над долинами рік у внутрішній частині Опілля такі: 100–135 м (у басейні Гнилої Липи) і 75–85 м (у басейні Золотої Липи). Перевищення на малополіській ділянці суттєві лише біля останців – 30–40 м, а на решті території – не більше 10–15 м.
Лінійні і точкові елементи рельєфу. На морфологічній карті нанесено чотири типи лінійних (гребені, тальвеги, випуклі і ввігнуті перегини) і один тип точкових елементів (вершини). Ці елементи дають змогу проаналізувати головні риси морфології рельєфу. Усі лінії поділяють на чіткі і менш чіткі, вершинні точки – на різковиражені й округлі.
Тальвеги (як і всюди в Західному Поділлі) переважають усі інші типи ліній. Вони відповідають вузьким долинам рік, днищам балок і великих ярів. Тальвеги, як звичайно, чіткі (добре виражені у рисунку горизонталей). Серед напрямів простягання переважають субширотний (ПнЗхЗх-ПдСхСх) і діагональний (ПнЗх-ПдСх). Менш поширені меридіональний, субмеридіональний (ПнПнЗх-ПдПдСх) і діагональний (ПнСх-ПдЗх). Густота тальвегів дещо більша у центральній і південно-східній частині території (за межами схилів головних долин). З розширенням днищ долин тальвеги замінюються ввігнутими перегинами.
Випуклі перегини посідають друге місце за загальною довжиною (після тальвегів). Вони є як межі: 1) вершинних поверхонь; 2) схилових сходинок; 3) між пологими і крутими схилами. У профілі може бути два випуклі перегини, не розділені іншими лініями, один з яких або обидва менш чіткі. Незамкнуті лінії трапляються досить зрідка, переважно, між порівняно пологими і крутими схилами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Морфологічний аналіз рельєфу Опілля

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок