Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу

Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу

Назва:
Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,10 KB
Завантажень:
318
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу


Як відомо важкі метали (ВМ) є одними з найбільш небезпечних хімічних забруднювачів поверхневих вод. Їх поведінка в екосистемах є своєрідною, оскільки вони на відміну від органічних речовин (ОР) не піддаються деструкції, а постійно присутні у водних екосистемах, змінюючи форму сполук, а, отже, реакційну здатність, біологічну активність та екологічну небезпечність. Їх фізико-хімічний стан змінюється в результаті процесів гідролізу, комплексоутворення, адсорбції, осадження. Вказані процеси визначають міграційну рухливість ВМ, їх перерозподіл між основними компонентами водної екосистеми (вода, прибережний мул, грунти, водорості), біодоступність і токсичність для водних організмів. Домінування тих чи інших процесів залежить значною мірою від типу водойми, її гідрохімічного та гідрологічного режимів, біопродуктивності, сезонності і деяких інших характеристик [6].
Метою нашого дослідження було вивчення вмісту та особливостей перерозподілу Cu, Co, Pb, Cd у системі вода>прибережний мул>грунти>водорості та їх сезонної міграції по складових ставової екосистеми.
Вміст Cd, Co, Cu, Pb у воді, прибережному мулі, грунтах та водоростях визначали, відбираючи їх зразки в 5 різних точках Тернопільського ставу: 1 – біля міського пляжу; 2 – поблизу автомобільної дороги; 3 – біля заплави р. Серет; 4 – низинна ділянка ставу (надходження техногенних викидів з стоком, з річкової води, з атмосферних опадів); 5 – ділянка заболоченого схилу (постійне обводнення).
Воду відбирали з поверхневого горизонту озера. Проби прибережного мулу та водної рослинності відбирали на глибині до 50 см. Зразки грунту відбирали у приводних ділянках не далі 2 м від водного плеса. Проби висушували в термостаті при температурі 50 0С, розтирали в ступці до порошкоподібного стану. Згодом 0,25 г абсолютно сухого мулу чи грунту поміщали в платиновий тигель, додавали 2,5 мл суміші HF і 2,5 мл HСlO4 та випарювали насухо. Після цього додавали 2,5 мл HF і 0,25 мл HСlО4 і нагрівали до виділення білих парів, знову додавали 0,25 мл НСlО4. Залишок розчиняли в 2,5 мл НNO3. Спалювання та підготовку зразка водоростей (0,25 г висушеної маси) здійснювали аналогічно. Отримані нітратні розчини використовували для визначення вмісту важких металів, яке здійснювали методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115 при відповідних довжинах хвиль, які відповідали максимуму поглинання кожного з досліджуваних металів.
Статичну обробку одержаних даних здійснювали за методом 4.
Концентрацію металів виражали в мг на 1 кг сухої маси досліджуваних зразків.
Відомо, що найбільш біодоступними є розчинені форми металів. При цьому токсичний вплив на гідробіонти проявляють, головним чином, так звані вільні (гідратовані) іони ВМ, деякі їх гідроксокомплекси і метал-органічні сполуки [5].
До найбільш важливих процесів, що сприяють зниженню токсичності ВМ і тих, що відіграють істотну роль в самоочищенні водної маси, відносять адсорбцію іонів металів завислими частинами і комплексоутворення з участю розчинених органічних речовин (РОР).
Концентрація комплексних сполук Cu, Co, Cd, Pb залежить від багатьох факторів. Зниження їх зв’язування в комплекси (Cu, Co, Pb), як бачимо з рис.1, , спостерігається навесні. Це зумовлено, з одного боку, розбавленням вод в час весняного повноводдя, а з другого - зміною компонентного складу РОР в цей період. В кінці весни і в першій половині літа, коли розпочинається активізація вегетаційних процесів, основну масу РОР складають гумусові речовини, які принесенні у став з поверхневим змивом. Незважаючи на високу комплексоутворюючу здатність (КЗ) гумусових речовин в цілому, в кінці весни відмічена найнижча їх здатність до зв’язування металів в комплекси [6]. До кінця літа ступінь зв’язування металів в комплекси, як бачимо, зростає. Відповідно, зменшується концентрація металів в поверхневих водах ставу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Сезонна міграція міді, кобальту, кадмію та свинцю в екосистемі тернопільського ставу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок