Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Загальні фізичні властивості ґрунту, прийоми їх поліпшення

Загальні фізичні властивості ґрунту, прийоми їх поліпшення

Назва:
Загальні фізичні властивості ґрунту, прийоми їх поліпшення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,73 KB
Завантажень:
230
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Загальні фізичні властивості ґрунту, прийоми їх поліпшення


До загальних фізичних властивостей ґрунту належать: щільність твердої фази, щільність складення ґрунту і пористість.
Щільність твердої фази, або питома маса ґрунту, - це відношеннях маси його твердої фази до маси рівного об'єму води при температурі + 4°С.
Різні ґрунти мають неоднакову щільність твердої фази, її величина для мінеральних ґрунтів коливається від 2,4 до 2,8 г/см3, а для органогенних ґрунтів - 1,25-1,80 г/см3. Значною мірою вона залежить від мінералогічного складу ґрунту і вмісту в ньому органічної речовини.
Щільність твердої фази ґрунту визначається пікнометричним методом і обчислюється за формулами:
ЩТФ =, де ОВ = (MB +МГ)-МГВ ,
де ЩТФ - щільність твердої фази, г/см3; МГ - маса абсолютно сухого ґрунту, г; ОВ - маса, води, що займає тверда фаза ґрунту, г; MB - маса пікнометра з чистою водою, г; ПГВ - маса пікнометра з ґрунтом і водою, г.
Більшість мінеральних ґрунтів має щільність твердої фази у межах 2,40-2,70 г/см3, і вона практично не змінюється.
Щільність складення (об'ємна маса) ґрунту - це маса одиниці об'єму (переважно 1 см3) сухого ґрунту в його природному стані. Вона змінюється в широких межах: у мінеральних ґрунтах - від 0,9 до 1,8 г/см3, у болотних і торфових - від 0,15 до 0,40 г/см3.
На величину щільності складення ґрунту впливають його мінералогічний і гранулометричний склад, вміст у ньому гумусу, структурність та ін. Істотно впливає на щільність складення обробіток ґрунту. Найпухкішим ґрунт буває зразу ж після обробітку, а потім починається його ущільнення. Після певного часу ґрунт досягає щільності, яка майже не змінюється. Така щільність складення ґрунту називається рівноважною.
Деякі типи ґрунтів і їх генетичні горизонти мають різну щільність складення. Наприклад, верхні горизонти малогумусних дерново-підзолистих ґрунтів мають щільність складення 1,2-1,4 г/см3, а нижні – 1,6-1,8 г/см3. У верхніх горизонтах чорноземів щільність складення дорівнює 1,0-1,2 г/см3, а в нижніх – 1,3-1,6 г/см3.
Для більшості сільськогосподарських культур оптимальна величина щільності складення ґрунту в орному шарі становить 1,1-1,3 г/см3.
Щільність складення ґрунту обчислюють за формулою:
ЩС=
де ЩС- щільність складення ґрунту, г/см3; МГ- маса відповідного об'єму абсолютно сухого ґрунту, г; ОГ- об'єм ґрунту, см3.
Показники щільності складення використовують у розрахунку запасу вологи, вмісту поживних речовин у ґрунті та у розрахунках доз добрив і меліорантів.
Пористість (шпаруватість) ґрунту - це сумарний об'єм усіх пор (шпар) між частинками твердої фази ґрунту.
Вона виражається у відсотках загального об'єму ґрунту. В різних горизонтах мінеральних ґрунтів пористість змінюється від 25 до 80 %, у гумусових горизонтах звичайно становить 50-60 %, а у болотних ґрунтах - 80-90 %. Відповідно до розміру пор розрізняють пористість капілярну і некапілярну. Сума цих двох видів пористості представляє загальну, або сумарну, пористість, її можна обчислити за показниками щільності складення ґрунту і щільності його твердої фази за формулою:
ПЗ = ,
де ПЗ - пористість загальна, %; ЩС- щільність складення ґрунту, г/см3; ЩТФ - щільність твердої фази ґрунту, г/см3. Знаючи загальну пористість ґрунту (ПЗ) і його вологість для даного моменту (ВГ), можна обчислити пористість аерації, або повітрозабезпеченість, ґрунту за формулою:
ПА = (ПЗ-ВГ) х ЩС;
де ПА - пористість аерації ґрунту, %; ПЗ - пористість загальна, %; ВГ - вологість ґрунту,%; ЩС- щільність складення ґрунту, г/см3.
Фізико-механічні властивості ґрунту
До фізико-механічних, або технологічних, властивостей ґрунту належать: пластичність, липкість, набухання, осідання, зв'язність, твердість і питомий опір.
Пластичність - це здатність ґрунту змінювати свою форму під впливом будь-яких зовнішніх сил без розпадання на окремості. Вона проявляється тільки у випадку вологого стану ґрунту. Залежно від ступеня зволоження ґрунту розрізняють верхню і нижню межі пластичності. Верхня межа пластичності відповідає такій кількості вологи у ґрунті, за якої ґрунт набуває рідкої консистенції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Загальні фізичні властивості ґрунту, прийоми їх поліпшення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок