Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/

Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/

Назва:
Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,98 KB
Завантажень:
118
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/


В гумідній зоні України меліоративні системи побудовані на площі 3,2 млн. га, що складає понад 16% від загальної площі сільсько-господарських земель, а тому вони в значній мірі впливають на навко-лишнє середовище. Об'єктами їх впливу є найважливіші компоненти при-родного середовища, як-то: грунти, грунтові і поверхневі води.
Питанням гідрологічної ролі боліт і заболочених територій та оцінки впливу їх осушення на водний режим присвячена значна кіль-кість публікацій. Досить відмітити, що тільки за період І900-І975 рр. в межах колишнього Радянського Союзу їх перелік перевищує 260 назв [1]. Однак, лише на початок 70-х років було накопичено мінімально необхідну кількість фактичних даних про стік річок, водозбори яких знаходились в природних умовах, і в басейнах, де були проведені осушувальні меліорації, освоєння заболочених і перезволожених земель. На основі цих матеріалів наукові установи виконали великий об'єм досліджень по вивченню і оцінці впливу осушувальних меліорацій на гідрологічний режим меліорованих водозборів, їх водний баланс і вод-ні ресурси. Переважна більшість цих досліджень присвячена вивченню впливу осушення на річковий стік внаслідок зміни умов його формуван-ня на меліорованих басейнах, зокрема, на середні багатолітні річні витрати води, що є показником водоносності рік. Проте зроблені в них висновки суперечливі. Згідно значної кількості робіт після про-ведення осушувальних меліорацій річний стік з річкових басейнів зменшився на 17-56%, а за даними інших - збільшився на 2-40%. В деяких роботах стверджується, що внаслідок осушення земель водонос-ність одних річок скоротилась, інших - зросла, а третіх - не зміни-лась.
Аналіз літературних джерел свідчить, що протиріччя в результа-тах визначення післямеліоративних змін річкового стоку викликані головним чином методичними помилками, які допускались при застосуванні основного методу оцінки - методу гідрологічної аналогії, суть якого полягає в зіставленні стокових характеристик меліорованих і контрольних водозборів до і після осушення. Як показують наші дос-лідження, основна причина протиріч в оцінці змін стоку вказаним методом полягає в тому, що розрахункові періоди до і після меліора-ції приймались без урахування відмінностей природних багатолітніх коливань водності на меліорованих і контрольних водозборах. А такі відмінності мають місце практично завжди, як би ретельно не підбира-лись контрольні водозбори. Виконані нами дослідження по 30 річко-вих басейнах вказують на те, що осушувальні меліорації на середній багаторічний річний стік цих річок практично не вплинули [2].
В результаті досліджень процесів формування поверхневого стоку в басейнах річок, де здійснюються осушувальні і осушувально-зволожу-вальні меліорації, встановлено, що кількісні показники стоку залежать від місцевих особливостей водозборів і типу меліоративних систем. Нормами проектування меліоративних сис-тем в зоні осушення передбачається розрахунок водоприймачів, провід-ної і регулюючої мережі проводити на пропуск максимальних витрат води весняної повені та дощових паводків, передпосівного /посівного/ і меженного періодів. Виконані в інституті гідротехніки і меліора-ції УААН дослідження дозволили уточнити методику розрахунку макси-мальних витрат води весняної повені річок Українського Полісся з ура-хуванням меліоративних заходів, що проведені в їх басейнах. Встановлено, що збільшення каналізованості території із розширенням осушуваних площ сприяє надходженню талих вод в русла річок і добовий шар схилового притоку при площах осушення 3-10% і 11-20% складає в середньому відповідно 17,0 і 23,9 мм/добу. Подальше зростання осу-шуваних площ в басейнах річок призводить до зниження максимального схилового притоку до рівня природних умов [3]. Виявлені тенденції потребують подальшого вивчення на основі польових воднобалансових досліджень на меліорованих і немеліорованих водозборах.
На території Полісся і північного Лісостепу широко розповсюд-жені замкнуті пониження /блюдця/, в яких акумулюється поверхневий стік талих дощових вод.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок