Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита

Назва:
Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,53 KB
Завантажень:
185
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему:
Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита


Розташована у центральній частині Українського щита (УЩ) Кіровоградський блок за всіма ознаками щодо алмазоносних структур відповідає протону [8, 11] (див. рисунок). Блоком (або протоном) він є відносно щита (або кратона). Це частина нижньопротерозойської протоплатформи, яка пізніше неодноразово активізувалася. Структура має двоповерхову будову. Основа, що збереглася фрагментарно, сформувалася в археї; в аспекті алмазоносних структур її можна розглядати як стабілізований в археї архон, що був деструктурований, розбитий на блоки та перекритий протоплатформним чохлом у ранньому протерозої, коли структура остаточно припинила активно розвиватися [12].
У західній частині протона основа протоплатформи складена фрагментами чарнокіт-гранулітового, а у східній – плагіограніт-амфіболітового структурно-форма-ційних комплексів (СФК). Вони нарощують, відповідно, Подільський та Придніпровський мегаблоки, які в археї були зчленовані. Проточохол складений відкладами інгуло-інгулецької серії потужністю до 4–5 км. Вони представлені у простих структурах (Інгульська, Райгородська та ін.) головно високометаморфізованими відкладами чечеліївської світи (або флішоїдною метаграуваковою формацією).
Особливо треба наголосити на співвідношенні неподільних (стосовно ранньо-протерозойського метаморфізму й ультраметаморфізму) СФК основи й чохла, які представлені гранітоїдно-метатеригенним СФК. В основі сформувалися гранітоїдні осередки; мобілізати протикали, як параавтохтонні утворення (Новоукраїнський плутон), проточохол, де утворилися й алохтонні гранітоїдні формації (Кіровоградсько-Бобринецький та інші масиви), гранітогнейсові куполи (Криничеватський та ін.). Особливо вони помітні на західному схилі Інгулецького плагіограніт-амфібо-літового виступу основи.
Структурно-мінерагенічна схема Кіровоградського блока (протона),
спеціалізована на алмази:
1–6 – структурно-формаційні підрозділи: 1 – архони (монофаційні СФК); 2 – Кіровоградський протон; 3 – присхилові прогини; 4 – прогини у зонах зчленування блоків (а – Звенигородський, б – Криворізький); 5 – внутрішньоблокова Кіровоградська зона розломів і активізації; 6 – зеленокам’яні прогини; 7 – гранітоїдні плутони й масиви (1 – Корсунь-Новомирго- родський, 2 – Новоукраїнський, 3 – Кіровоградський, 4 – Долинський); 8 – глибинна протозона, що розділяє грануліт-базитовий і зеленокам’яний сегменти земної кори; 9 – вибухові структури (1 – Бовтиська, 2 – Тернівська, 3 – Ротмистрівська, 4 – Зеленогайська); 10 – прояви алмазів: а – кімберліт-лампроїтових, б – метаморфогенних, в – різного й невизначеного генезису; 11 – Центральноукраїнська наскрізна рудоконцентрувальна структура; 12 – структурно-мінерагенічні зони (1 – Кіровоградська, 2 – Криворізько-Кременчуцька, 3 – Первомай-сько-Звенигородська); 13 – мінерагенічні зони (І – Марківська, ІІ – Захарівська, ІІІ – Кри-ворізька, IV – Тясминського грабена?); 14 – тектоно-флюїдизитові зони; 15 – поля трубок і дайок: а – кімберлітів, б – рівненськітів–іллінцитів, в – вибухових структур, виповнених формаціями невизначеного генезису (Т – Тясминське, Рв – Рівненське, Рд – Родіонівське (Кордашівське), В – Високопільське); 16 – окремі прояви: а – лампроїтів, б – формацій невизначеного генезису; 17 – прояви метаморфічних формацій: а – еклогітів, б – “філітів”; 18 – межі Кіровоградського астеноліту [10]; 19 – гравітаційні аномалії [1]; 20 – Новоукраїнська морфоконцентрична структура [9]; 21 – зони розтягу та молодої експлозивної діяльності; 22 – розломи (1 – Криворізько-Кременчуцький, 2 – Кіровоградський, 3 – Первомайсько-Трахте-мирівський, 4 – Суботсько-Мошоринський, 5 – Девладівський); 23 – Советсько-Мелітополь-ський лінеамент; 24 – перспективні площі (цифри в чорних кружечках): 1 – Тясминська, 2 – Кіровоградсько-Новоукраїнська, 3 – Криворізька, 4 – Скальовська, 5 – Первомайська.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок