Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> СТЕПИ УКРАЇНИ

СТЕПИ УКРАЇНИ

Назва:
СТЕПИ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,97 KB
Завантажень:
225
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
СТЕПИ УКРАЇНИ


Україна – це степ,
степ – це Україна. 
Що таке степ? Природна зона помірних широт. Безмежна рівнина, вкрита густою травою. Степ – тип рослинності, що об'єднує трав'яні угрупування, в складі яких переважають ксерофіти (посухостійкі рослини), такі як ковила, типчак, житняк, келерій, тонконіг, степова осока, метелиця, зубровка (чаполоч) і багато інших трав'яних рослин. Серед трав багато квіткових рослин, які прикрашають землю: польові айстри, волошки, будяки, буркун, алтей, гіацинти, сокирки, дзвіночки, астрагал, звіробій, материнка, шавлія, польові півники (тюльпани), деревій, білі і жовті ромашки та безліч інших. Із кущових рослин по балках і ярах – шипшина, терен, глід, жостір, барбарис, ліщина, калина, крушина.
В давні часи степ був основним багатством і джерелом існування для багатьох поколінь наших предків-слов'ян. Степ годував величезні табуни худоби. Люди жили в степу не лише із землеробства і тваринництва, а й з рибальства, полювання та бджільництва. В ріках було стільки риби, що під час нересту в невеликих ріках і рукавах Дніпра вона не вміщувалась у воді і витискувалась на берег. А дичини в степах було так багато, що дрохви і стрепети, стаєю злітаючи з землі, закривали сонце.
Скільки відбулось великих подій на тобі і за тебе, степе! Ти був колискою наших предків слов'ян. Ти став місцем вольниці непокірних сміливців. В низинах твоєї ріки Славути виникли перші козацькі січі, які відіграли велику роль у створенні нашої нації.
Твої багатства, степе, незмірні і незчислимі!
Ти не збіднів, старий, сивий степе, і в наш час. Не шепоче на тобі шокова трава – тирса. Шелестять золотаві хліба. Не бродять табуни диких коней тарпанів – замість них пасуться коні чистокровних порід. Не бігають сайгаки та джейрани – пасуться мільйонні отари тонкорунних овець-мериносів.
Весною ти, наш степе, у рожевім цвіту яблунь і персиків, у білім цвіту вишень, черешень, абрикос, груш і слив. Обплітають тебе сотень сортів виноградники – від найраніших до найпізніших у визріванні. Ти змінився, але не збіднів, наш сивий степе. Ти був, є і будеш найважливішим джерелом людського багатства. Хвала тобі, наш Степе! Це про тебе козацький нащадок Микола Гоголь у властивій йому літературній манері сказав: "Дідько вас бери, степи, які ви хороші!"
Твоїй безмежній широчіні немає ні кінця, ні краю. Десь в імлистій далечіні степ не кінчається, а переходить в небо. Сріблясто-сиві хвилі трав і яскраві квіти між ними в далечині зливаються в одне суцільне сиво-блакитне полотно, що сходиться з небом. То на нерівній, а особливо в гірській, місцевості горизонт підходить близько до тебе, і небо різко відокремлюється від землі. В степу немає тієї межі.
В степу земна поверхня така рівна, а горизонт так далеко, що різність фарб зникає – і колір неба, і далечінь горизонту одинакові. Будеш йти та йти, а степовій рівнині, здається, ніколи не буде ні кінця, ні краю. Бо вона поступово переходить в небо, зливаючись з ним.
Коли ж оглянешся близько навколо себе, не можеш відірвати очей від привабливої яскраво-барвної палітри степу. Сивими хвилями хитається ковила. І, мов бризки серед сиво-срібного, шовковистого її колосся, зринають і знов потопають мільйони квітів.
Трави і квіти такі різноманітні і різнобарвні, що їх не вбереш очима. Яскраво-червоними голівками гойдаються польові маки, рожевіють і біліють на високих стебельцях айстри, синіють волошки, біліють кашки і ромашки, виблискують золотистим відливом жовті, білі і рожеві безсмертники. Все це духмяне різнобарв'я і різновиддя зринає і потопає у хвилях трав. А в траві, на землі і в повітрі бринить, дзвенить, гуде і вирує життя. Бджоли, метелики, коники і безліч інших комах, всяк на свій мотив, славлять своє буття. Високо в повітрі переливається тисячоголосий спів пташок.
Не можна словесно передати все, що в степу бачиш, чуєш, вдихаєш. На земля і в повітрі стільки музичних звуків, що їх не здатен охопити наш слух. Аромати такі ніжні, терпкі, гострі – і такі різноманітні, як кольори рослин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: СТЕПИ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок