Головна Головна -> Реферати українською -> Геологія -> Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу

Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу

Назва:
Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,13 KB
Завантажень:
410
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу


У 1995 році екологічним центром "НІЦ ВЕМОВ" започаткована і розвивається система комплексного радіоекологічного моніторингу водойм місцевого водокористування ([1,2]). 188 водойм системи моніторингу, обстежених у 1995-1999 роках, тяжіють до 175 населених пунктів, розташованих на територіях Полісся та півночі Лісостепу в межах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей, віднесених до чинних зон радіоактивного забруднення (крім зони відчуження). Місцеві водойми представлені 149 ставками, 9 малими водосховищами та 30 озерами, різними за морфометричними, генетичними та функціональними показниками [2].
Сформований за результатами системних обстежень комп'ютерний інформаційний базис дозволив дослідити на базі об'єктів моніторингу розподіл і співвідношення радіоактивної забрудненості (за активністю 137Cs і 90Sr) між різними ланками екосистем водойм та регіональну мінливість таких характеристик. Дослідження проводились під науково-методичним керівництвом д.геогр.н., к.т.н. В.М.Самойленка і при цьому крім "суто" водного середовища вивчались інші ланки екосистем (зависи, донні відклади і грунти) та відповідні співвідношення, які є показовими для оцінювання наслідків плину процесів вторинного радіоактивного забруднення водойм, що зараз визначають надходження, винесення, перерозподіл і накопичення радіонуклідів [1,2].
Питомі активності розчинених 137Cs та 90Sr коливались у воді досліджених водойм регіону у межах, відповідно, 0,002-2,099 Бк/л та 0,012-2,644 Бк/л (середні для регіону значення: для радіоцезію – 0,210 Бк/л, для радіостронцію – 0,099 Бк/л). Стосовно ж завислої форми цих радіонуклідів, що відіграє важливу роль як у процесах седиментаційного виведення радіоактивності у донні відклади, так і у обмінних внутрішньоводоймових процесах, слід відзначити, що 45% протестованих водойм характеризуються діапазоном питомої активності 137Cs у зависах 1-500 Бк/кг повітряно-сухої маси, 35% – 500-1500 Бк/кг, 8% – 1500-2500 Бк/кг, а для близько 12% водних об'єктів зафіксовані перевищення активності 2500 Бк/кг. Питома активність завислого 90Sr у обстежених водоймах – приблизно на порядок менша, причому активність завислого радіостронцію властива: у діапазоні 0-100 Бк/кг – 44% водойм, 100-250 – 34%, 250-500 – 31% і понад 500 – 12%.
Загалом було встановлено досить тісний зв'язок між пооб'єктними коливаннями у регіоні активності у зависах 137Cs та 90Sr , попри те, що ці радіонукліди неоднаково сорбуються зависами [2]. У цілому для регіону співвідношення активності 137Cs та 90Sr у зависах коливається у межах 0,6-68,3, при середньому значенні 6,8, і є практично незалежним пооб'єктним показником, оскільки не має зв'язку із жодним із двох змінних аргументів зазначеного співвідношення. Натомість співвідношення активності досліджуваних радіонуклідів у воді становить у середньому 2,34 і коливається у діапазоні 0,01-36,2, причім превалюючий "ваговий" внесок у ці коливання здійснює територіальна мінливість активності завислого 137Cs.
Максимальні значення активності 137Cs та 90Sr у зависах згідно з [2] мають, з одного боку, сезонний характер, що пов'язане з піком розвитку планктонних організмів, з іншого – обумовлені скаламученням і надходженням у воду з дна тонкодисперсного матеріалу відповідно до гідрологічно-гідравлічного режимного стану водойм. Саме тому, найбільші значення активності завислих 137Cs та 90Sr і приурочені до водойм регіону, морфогенетично-функціональні особливості яких сприяють виникненню щойно зазначених умов. До таких місцевих водних об'єктів у першу чергу відносяться: малі ставки-загати з середньою глибиною менше 1м на невеликих водотоках, у т.ч. водоприймачі осушувальних систем, розташовані на правобережному локальному водозборі Київського водосховища (за межами зони відчуження), між пригирловими ділянками Тетерева і Здвижу, в басейнах приток Ужу – Норина та Жеріва, на водозборі Жолоні та нижнього Стиру; середні за площею та глибиною рибницькі водосховища на водозборах нижньої Горині та середньої Уборті; практично безстічні озера місцевого водокористування у нижній частині басейнів Горині і Стиру та басейну Ствиги; а також неглибоке озеро Залив, з режимом, близьким до наливного водосховища через поєднання з меліоративною мережею (вододіл Горині і Случі у Сарненському районі).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Мінливість розподілу і співвідношення радіоактивної забрудненості між ланками екосистем водойм полісся та півночі лісостепу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок